Abstract
У статті розглянуто основні проблеми, які вплинули на діяльність комунальних транспортних підприємств з 2018 року. Окрім пандемії та військового вторгнення існує ряд неприйнятих евроінтеграційних законодавчих зміни, які необхідні для набуття Україною членства в ЄС та для створення можливостей для місцевих організаторів перевезень перейти на сучасні принципи замовлення та фінансування послуг громадського транспорту. Регулювання системи тарифоутворення Міністерством інфраструктури обмежує можливості місцевих органів самоврядування в інтеграції новаторських підходів у тарифоутворенні, що негативно впливає на фінансовий стан транспортних підприємств. Оскільки постійні витрати залишаються відносно не змінними, а пасажиропотік зменшується, то виникає додаткова необхідність зростання тарифів на проїзд, яка пов’язана не так зі збільшенням вартості ресурсу (наприклад електроенергії), а зі зростанням саме частки постійних витрат, які тиснуть на формування тарифу. Управління тарифоутворенням, орієнтоване на споживача, полягає в комплексному врахуванні його потреб у якісному транспортному обслуговуванні з визначеним обсягом і тривалістю. З одного боку, це дозволяє сформувати доходи, які достатні для покриття витрат на перевізну діяльність та містять інвестиційну складову для розвитку та підвищення якості транспортного обслуговування. З іншого боку, це управлінське завдання, вирішення якого сприяє позитивним наслідкам для всіх зацікавлених сторін. PEST-аналіз міського транспорту в Україні виявляє низку важливих факторів, які впливають на його функціонування та розвиток, а відповідно і на формування тарифів і на фінансову стійкість комунальних підприємств. Політична підтримка, економічна стабільність, соціальні потреби, технологічні інновації є ключовими аспектами, які необхідно враховувати для забезпечення ефективної та стійкої роботи міського транспорту в Україні. Модель забезпечення фінансової стійкості комунального транспорту в умовах воєнного стану повинна бути гнучкою та адаптивною до змін у зовнішньому середовищі. Вона має включати комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію витрат, підвищення доходів, забезпечення державної підтримки та залучення міжнародної допомоги.
Publisher
Publishing House Helvetica (Publications)
Reference20 articles.
1. Фалович Н., Шевчук О., Попович Д., Попович П., Буряк М., Розум Р., Чорна О. Експлуатаційна надійність видів громадського транспорту міста Тернополя. Cучасні технології в машинобудуванні та транспорті. 2022. № 1(18). С. 186–191.
2. Захаров Д. Підвищення ефективності системи кадрового забезпечення існуючого міського (громадського) транспорту України. Mechanism of an Economic Regulation. 2024. № 2 (104). С. 72–75.
3. Мурашковська В.П., Подзолкіна А.П., Скляр В.М., Сиводід О.С. Аналіз тенденцій розвитку міського громадського транспортного середовища. Технічні науки та технології. 2021. № 1(19). С. 42–52.
4. Борозенець М.І. Тенденції формування міського транспортного середовища в Україні. Інвестиції: практика та досвід. 2019. № 17. С. 63–68.
5. Buriachenko A., Konashchuk N. The development of transport infrastructure of Ukraine. Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Кременчук : КрНУ, 2016. Випуск 3 (98). Частина 2. С. 21–25.