Abstract
У статті висвітлено проблематику потенціалу розвитку персоналу через призму особистісного і колективного потенціалу та особливостей його прояву в сучасних умовах. Обгрунтовано доцільність поєднання концептуальних підходів до трактування понять »розвиток» та «потенціал». Наголошено на поліструктурному характері трудового потенціалу. Запропоновано авторське визначення потенціалу розвитку персоналу і охарактеризовані основні напрями стратегії в розрізі його компонентної структури за напрямами : модернізація політики стимулювання, сприяння командному когнітивному різноманіттю, розширення комунікаційного менеджменту, формування культури підтримки, управління знаннями і талантами. Визначено основні ризики та втрати людського потенціалу в умовах війни, які обмежують можливості бажаного розвитку. Одночасно виділено оптимістичний сценарій можливостей розвитку потенціалу в умовах війни з огляду на зміцнення адаптаційного потенціалу персоналу і наявність високого мотиваційно-вольового механізму.
Publisher
Publishing House Helvetica (Publications)
Reference22 articles.
1. Антонюк В.П. Ризики і втрати людського капіталу внаслідок війни. Економічний вісник Донбасу. 2022. Вип.1 (67). С. 110–116.
2. Дроздова Ю., Бай С., Хмурова, В., Міняйло О., Буленок С. Вплив змін на потенціал розвитку підприємства. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice. 2022. Вип. 4(45). С. 153–164.
3. Залознова Ю.С., Азьмук Н.А. Людський капітал України в умовах війни: втрати та здобутки. Економіка та суспільство. 2022. Випуск 38.
4. Ейкор Ш. Великий потенціал. Припиніть гонитву за успіхом і отримайте більше щастя й гараздів: Пер.з англ. О.Чупи. К.: Вид. група КМ – БУКС. 2019. 224 с.
5. Карп’як М.О., Горбова Х.В. Збереження людського потенціалу як основного стратегічного ресурсу розвитку регіонів України в умовах російської агресії. Регіональна економіка . 2022. №2. С. 57¬62.