УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ІНСТИТУЦІЙНИМ ТА РЕСУРСНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ СОЦІАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ У РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ: ТЕОРЕТИЧНИЙ КОНЦЕПТ АНАЛІЗУ

Abstract

У статті розкрито теоретико-методологічні засади соціальної та економічної соціалізації підприємництва, яку провадять на сільських територіях. Окреслено функціональні характеристики соціальних підприємств, які повинні розкривати їх значимість як способу організації процесу та безпосередньої діяльності за методологічною кваліфікацією. Доведено, що соціальне підприємництво виникло як результат зростання добробуту людей, із появою у них розуміння необхідності пов’язати економічний (фінансовий результат) із соціальним капіталами. У статті виокремлено методичну відмінність соціального підприємництва від класичного, яка передбачатиме визначення її як системи підприємницьких заходів із здійснення соціальної місії, а умовою вважати таке підприємство соціальним є такий факт як реінвестування прибутку власне у соціальну діяльність самого підприємства. Відзначено, що у соціальному підприємництві учасники бізнесу завжди стоять перед необхідністю вирішення проблеми ефективності на засадах неприбутковості та підприємницького альтруїзму.