Affiliation:
1. Кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики, Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького, бульвар Т. Шевченка, 81, UA-18000 Черкаси, Україна
Abstract
У статті на матеріалі одного з багатозначних дієслів сучасної української літературної мови уна-очнено можливість, доцільність та ефективність застосування об’єктивістського підходу до опису категорій аспектуальності та виду, що акцентує увагу на залежності оцінки внутрішньочасового характеру ситуації від онтологічної специфіки екстралінгвальних корелятів дієслова, визначальної для способу їхньої мовної категоризації і неодмінно передбачає передовсім розмежування грама-тичного (категорії виду) та лексичного (аспектуальні класи) компонентів аспектуальності. Доведе-но, що такий підхід дає змогу, використовуючи відповідний дослідницький інструментарій (у цій розвідці – комплексна аспектологічна діагностика), створити об’єктивну, удокладнену, а не спроще-ну, схематичну модель аспектуальної парадигми полісемічної дієслівної лексеми.Аспектуальну макропарадигму конституюють: 1) аспектуально-лексична мікропарадигма, яку наповнюють аспектуально-лексичні класи: термінативний, активітивний, стативний, евентивний, релятивний; 2) аспектуально-граматична парадигма, що об’єднує аспектуально-граматичні класи: імперфективи-партнери, перфективи-партнери, imperfeсtiva tantum, perfeсtiva tantum, біаспективи; 3) аспектуально-прагматична парадигма, що інтегрує конкретно-видові функції, зокрема прогре-сивну, ітеративну, preasens historicum, конкретно-фактичну тощо; 4) аспектуально-дериватологіч-на мікропарадигма, яка консолідує акціональні підкласи (традиційні роди, чи способи дії) як мор-фолого-словотвірні префіксальні, суфіксальні, конфіксальні деривати: атенуативи, дистрибутиви, дуративи, пердуративи, сатуративи, семельфактиви, кумулятиви, редуплікативи тощо.На особливу увагу заслуговують у цьому дослідницькому контексті безпрефіксні імперфективи з дифузною семантикою. Комплексна аспектологічна діагностика таких дієслів дає змогу виявити всі тонкощі аспектуальної «палітри» дієслівного полісеманта. Зокрема, моделювання аспектуаль-ної макропарадигми полісемічного дієслова рвати засвідчує наявність у його аспектуально-лек-сичній мікропарадигмі семантем, що належать до п’яти різних аспектуальних класів: термінативів, активітивів, евентивів, стативів і релятивів. Аспектуальний клас визначає відповідний тип аспек-туально-граматичної, аспектуально-прагматичної, аспектуально-дериватологічної мікропарадигм: скажімо, термінативам притаманні суто видове, функціонально-видове й акціональне партнерство, прогресивна функція. Термінативними є одинадцять семантем, що відображають агентивні подіє-спрямовані процеси. Активітиви, евентиви, стативи та релятиви мають свою специфіку, яка описа-на у статті.Усебічне дослідження закономірностей категоризації аспектуальної семантики на засадах об’єк-тивістського підходу із застосуванням комплексної аспектологічної діагностики уможливлює ви-явлення всього спектра аспектуальних характеристик дієслівної лексеми й найтонших нюансів її аспектуальної поведінки, а отже, об’єктивне моделювання аспектуальної парадигми.Based on the case of a modern Ukrainian polysemantic verb, the paper regards the perspective of employing the objective means for describing the categories of aspect and aspectuality, which focuses on the dependence of the assessment of the intratemporal nature of the situation on the ontological specification of the verb’s extralingual correlates that is significant to their linguistic category of arrangement and predominantly lies in differentiating between grammatical (aspect categories) and lexical (aspectuality classes) components of aspectuality. Carried out through appropriate investigatory means (i.e. complex aspectology survey), the paper supports that the approach enables to create an objective and detailed but not simplified or schematic model for the aspectual paradigm in a polysemantic verbal lexeme.The aspectual macroparadigm is constituted by: 1) an aspectual lexical microparadigm, consisting of aspectual lexical classes: terminative, activitive, stative, eventive, and relative; 2) an aspectual grammatical microparadigm with aspectual grammatical classes: imperfective partners, perfective partners, imperfeсtiva tantum, perfeсtiva tantum, and biaspectives; 3) an aspectual pragmatic microparadigm, integrating concrete aspect functions, among them progressive, iterative, praesens historicum, concrete factual, etc.; 4) an aspectual derivatological microparadigm, consolidating actional subclasses (traditional genders, or moods), like morphologic word-building prefixal, suffixal, and confixal derivatives: atenuatives, distributives, duratives, perduratives, saturatives, semelfactives, cumulatives, reduplicatives, etc.In the investigation, special attention should be paid to prefixless imperfective forms with diffusive semantics. The complex aspect-centred analysis of these verbs enables to single out all shades of aspectuality in the polysemantic meaning of the verb. Thus, modelling an aspectual paradigm of the polysemantic verb рвати ‘tear’ reveals some special semantic units found within its aspectual lexical paradigm: they clearly belong to 5 distinct aspectual classes, those of terminatives, activitives, eventives, statives, and relatives. The aspectual class signifies the correlative type of aspectual lexical, aspectual pragmatic, and aspectual derivatological microparadigms: actually, terminatives contain specifically aspectual, functional-aspectual, and actional partnership in progressive function. The 11 semantic units reflecting agentive action-aimed processes appear to be terminative ones. Activitives, eventives, statives, and relatives contain their own specific features depicted in the paper.The complex analysis of category arrangement rules for aspectual grammatical meaning under the objective approach, together with complex aspectual investigation, enables to reveal a range of aspectual markers found within a verb unit as well as its subtlest features of aspect character and, thus, to create an actual aspectual paradigm.
Subject
Linguistics and Language,History,Language and Linguistics,Cultural Studies