Розвиток принципів лікування пацієнтів з вогнепальними пораненнями відповідно сучасної стратегії Damage Control Resuscitation

Abstract

Вступ. Провідною причиною смерті у всьому світі є травма, включаючи вогнепальну, від якої щорічно помирає близько 5,8 млн людей. Зокрема, за підрахунками Управління Верховного комісара ООН з прав людини, з початку повномасштабної війни росії проти України за 3 місяці конфлікту вже загинуло 8189 цивільних, з них 3838 були вбиті, а 4351 поранені. Гостра неконтрольована масивна крововтрата – основне ускладнення і причина смерті у пацієнтів з травмами. Згідно з даними, 50% пацієнтів не отримують своєчасну медичну допомогу і помирають ще до госпіталізації, а 30 % гинуть у найближчі дві години після транспортування у відділення інтенсивної терапії. Зважаючи на вищезазначене, виникла необхідність впровадити протокол, який давав би можливість запобігти значній летальності у таких пацієнтів. Damage control resuscitation (DCR) (інтенсивна терапія контролю пошкоджень) – це сучасна реанімаційна стратегія лікування масивної крововтрати у травмованих пацієнтів. Основні принципи DCR включають: допустиму гіпотензію, рестриктивну інфузійну терапію, ранню гемотрансфузію, гемостатичну реанімацію і емпіричне застосування транексамової кислоти (Tranexamic acid, ТХА),  профілактику/корекцію ацидозу та гіпотермії, Damage Control Surgery (DCS) та інші. Мета дослідження. Проаналізувати сучасні дані щодо застосування стратегії DCR для оптимізації реанімаційних заходів у пацієнтів із травмами та зменшення летальності від неконтрольованих кровотеч. Матеріали та методи. Для отримання релевантної інформації щодо сучасного ведення пацієнтів із травмами відповідно до стратегії DCR використовувалися дані оглядових статей, клінічних досліджень, оригінальних статей, клінічних рекомендацій у таких світових інформаційних ресурсах: PubMed, Scopus, Web of Science, Elsevier, ResearchGate, Cochrane Library, Science Direct, Free Medical Journals.  Застосовувалися такі методи дослідження, як: історичний, бібліосемантичний, порівняльного аналізу та системного підходу. Результати. У такої групи пацієнтів рекомендовано тримати показник систолічного артеріального тиску (САТ) від 80 до 100 мм рт. ст. Рестриктивна інфузійна терапія передбачає відстрочення або обмеження обсягу інфузій колоїдів та кристалоїдів для забезпечення надійного гемостазу та запобігання коагулопатії розведення. Наступною ключовою і важливою частиною протоколу DCR є раннє застосування препаратів крові, не враховуючи показники гемоглобіну. При відсутності контролю за кровотечою додатково проводять трансфузію плазми, тромбоцитів та еритроцитів у співвідношенні 1:1:1 або свіжої цільної крові, що визнано оптимальним методом для відновлення втрат при кровотечі навіть на догоспітальному етапі. Емпіричне застосування ТХА зменшує летальність у пацієнтів із крововтратою у порівнянні з плацебо. Концепція DCR визнає, що одночасне застосування стратегії DCR разом із DCS дає можливість отримати найкращі результати у лікуванні пацієнтів із кровотечами внаслідок травм. Висновки. Проаналізовано сучасні дані щодо застосування інтенсивної терапії серйозних травм, зокрема тяжких вогнепальних поранень, з метою оптимізації реанімаційних заходів у пацієнтів із травмами та зменшення летальності від неконтрольованих кровотеч. Показано, що стратегія застосування DCR це більше, ніж одна методика чи лікування, а скоріше мульткомпонентна тактика, яка поєднує інтенсивну терапію та хірургічну допомогу. Така тактика зосереджена на допустимій гіпотензії, рестриктивній інфузійній терапії, ранній гемотрансфузії на догоспітальному етапі, гемостатичній реанімації і емпіричному застосуванні ТХА, профілактику/корекцію ацидозу та гіпотермії. Наголошено на тому, що вчасне і правильне застосування DCR у поєднанні з RDCR (на догоспітальному рівні) покращує показники виживання, зменшує тривалість перебування хворих у відділенні інтенсивної терапії, частоту виникнення віддалених ускладнень та летальності у таких пацієнтів.