Abstract
Досліджено особливості процесу подолання тоталітарного спадку в Естонській Республіці наприкінці ХХ – на початку ХХI ст. Виявлено, що Естонії після відновлення незалежності відбулися відновлення конституційного порядку, державних структур та зміна політичної еліти внаслідок вільних виборів. Висвітлено, що в Естонії були збудовані нова законодавча база та економічна система, розпочалася розбудова засад громадянського суспільства, що надали їй можливість претендувати на інтеграцію до спільноти західної демократії вже в останньому десятиріччі ХХ ст.
Зазначено, що успіх дерадянізації Естонської Республіки зумовлений повною відмовою від залишків системи СРСР. Виявлено, що Естонія доклала значних зусиль для створення власної системи національної безпеки у напрямі створення власних спецслужб, армії і вступу до НАТО, також щодо захисту національних інтересів у вирішенні мовних питань і отримання естонського громадянства.
Констатовано, що Естонська Республіка на державному рівні зберігає пам’ять про радянські репресії. Дослідженню окупаційних періодів та злочинів комуністичного та нацистського тоталітарних режимів в Естонії приділена велика увага як з боку держави, так і громадських установ. В цьому контексті варто відмітити діяльність Естонської міжнародної комісії з розслідування злочинів проти людства, Естонського інституту історичної пам’яті, Музею окупацій та свободи Vabamu, Меморіалу жертвам комунізму, також заплановано створення Міжнародного музею жертв комунізму.
Акцентовано, що на сучасному етапі досвід модернізаційних змін в цій країні вважається найбільш успішним серед країн пострадянського простору. Зроблено висновок, що цей досвід є дуже корисним для наслідування і в Україні, так як Естонії вдалося здійснити рішучі кроки для подолання практик радянського минулого у політичній, економічній, громадській сферах, розбудови держави на базі національних і європейських цінностей, реформування всіх сфер життєдіяльності суспільства.
Publisher
The State Institution - Institute of World History of the National Academy of Sciences of Ukraine
Reference28 articles.
1. (2019). Eesti Suveräänsusdeklaratsiooni 30. aastapäeva konverents Tallinnas 16. novembril 2018. Tervitused Ja Ettekanded. Международная конференция по случаю 30-й годовщины принятия декларации о суверенитете Эстонии. Таллинн, 16 ноября 2018 года. Материалы конференции (Conference on the 30th Anniversary of the Declaration of Estonian Sovereignty, Tallinn, November 16, 2018: Greetings and Presentations) [Mezhdunarodnaya konferentsiya po sluchayu 30-y godovshchiny prinyatiya resheniya o suverenitete Estonii. Tallinn, 16 noyabrya 2018 goda. Materialy konferentsii]. Tallinn. RahvuslikuArengu Fond. [Online]. Available from: https://www.digar.ee/viewer/et/nlib-digar:397866/341002/page/4 [In Estonian, Russian, English].
2. Ruutsoo, R. (1995). The perception of historical identity and the restoration of Estonian national independence. NationalitiesPapers, 23(1), pp. 167-179. [In English].
3. Ruutsoo, R. (1997). The Estonians: Identity of Small Nationin Past and Present. Anthropological Journal on European Cultures. Mare Balticum: Societies in Transition (II), 6, (1), pp. 73-99. [In English].
4. Ааdu, Оll. Estoniya pod okkupatsiyey totalitarnogo rezhima i vosstanovleniye otkrytogo obshchestva [Estonia under the occupation of a totalitarian regime and the restoration of an open society]. [Online]. Available from: https://www.humanrightsestonia.ee/wp/wp-content/uploads/2012/06/est_rus_occup.pdf [In Russian].
5. Tamm, M. (2008). History as Cultural Memory: Mnemohistory and the Construction of the Estonian Nation. Journal of Baltic Studies, 39, (4), Special Issue: Contested and Shared Places of Memory. History and Politics in North Eastern Europe, pp. 499-516. [In English].