Abstract
Зброджування крохмалевмісної сировини у виробництві етилового спирту лімітується швидкістю ферментативного гідролізу декстринів, від чого залежить вихід етилового спирту з тонни сировини. Різні за природою складові крохмалю – амілоза і амілопектин - з різною швидкістю гідролізуються амілазами і потребують неоднакового набору амілолітичних ферментів. Метою роботи є дослідження динаміки активності ферментного препарату a-амілази в процесі розрідження крохмалевмісної сировини на прикладі кукурудзи. Об’єктом досліджень є стадія розчинення в процесі ферментативного гідролізу крохмалю кукурудзи. Предмет дослідження – кукурудза, ферментний препарат a-амілази, вуглеводний склад середовища. В роботі використовували загальноприйняті в спиртовій промисловості методи досліджень, активність a-амілази визначали колориметричним методом. Результати досліджень показали, що через 30 хвилин гідролізу активність альфа-амілази знижується на 6%, а в кінці процесу розрідження її активність складає тільки 19% від початкової. Встановлено, що основна кількість продуктів гідролізу крохмалю утворюється за першу годину розрідження – майже 41% до введеного крохмалю. Подовження процесу до трьох годин сприяє незначному збільшенню утворення цукрів. При цьому кількість глюкози як кінцевого продукту гідролізу крохмалю становить лише 16,7-19,1% від суми цукрів. Досліджено динаміку утворення цукрів під час ферментативного гідролізу крохмалю в залежності від кількості доданого розріджуючого ферменту. Визначено, що оптимальною дозою a-амілази є 1,5 од./г крохмалю, за якою утворюється 12,3 г цукрів, що складає 23% від введеного крохмалю, тобто майже повне оцукрення амілози. Встановлено, що на стадії розчинення крохмалю вуглеводний склад сусла представлений мальтозою і мальтодекстринами (3,5-3,9 г/100 см3), а вміст глюкози значно менший – до 1,18 г/100 см3. Основна кількість цукрів утворюється за першу годину тривалості процесу. Результати досліджень будуть використані для розробки ефективної схеми гідролізу біополімерів сусла ферментами амілазного комплексу на стадії розчинення крохмалю сировини.
Publisher
Publishing House of National Academy Agrarian Sciences of Ukraine
Subject
Applied Mathematics,General Mathematics
Reference13 articles.
1. P“CѓP»CЋPie Pќ. P“., P–CѓC€PјP°PЅ Pђ. P., P›P°PgCѓCЂ Pў. Pђ., PYoC‚C‹CЂPiePѕPIP° P•. Pђ. PљCЂP°C…PјP°P» Pyo PieCЂP°C…PјP°P»PѕPiCЂPѕPgCѓPieC‚C‹. Pњ: PђPiCЂPѕPiCЂPѕPјPyoP·PgP°C‚, 1985. 238 CЃ.
2. Ganti s Murthy, David B Johnston, Kent d Rausch, MT Tumdleson, Vijay Singh (2011) Starch hydrolysis modeling: application to fuel ethanol production. Bioprocess Biosyst Eng., 34 (7): 879-890.
3. P”P°PЅC–P»PѕPIP° Pљ. Pћ., PћP»C–P№PЅC–C‡CѓPie PЎ. Pў., P“CЂCѓC€PµC†CЊPiePyoP№ P . P†. P’PyoPiePѕCЂPyoCЃC‚P°PЅPЅCЏ C–PјPјPѕP±C–P»C–P·PѕPIP°PЅPyoC… PјC–PieCЂPѕPѕCЂPiP°PЅC–P·PјC–PI PI C‚PµC…PЅPѕP»PѕPiC–C— P±CЂPѕPgC–PЅPЅCЏ. PџCЂPѕPgPѕPIPѕP»CЊC‡C– CЂPµCЃCѓCЂCЃPyo, 2020. b„– 15. PЎ. 91-101. doi.org/10.31073/foodresources2020-15-10.
4. D. Apar, B. Ozbek. (2004) Alpha-amylase inactivation during corn starch hydrolysis process. Journal Process biochemistry., 39 (12): 1877-1892.
5. Van der Veen, S. Veelaert, Van der Goot, R. M. Boom. (2006) Starch hydrolysis under low water conditions: Pђ conceptual process design. Journal of Food Engineering, 75 (2): 178-186.
Cited by
1 articles.
订阅此论文施引文献
订阅此论文施引文献,注册后可以免费订阅5篇论文的施引文献,订阅后可以查看论文全部施引文献