Abstract
Проаналізовано наявні наукові дослідження з вегетативного розмноження рослин роду дерен (Cornus L.), що передбачає використання вегетативних частин, таких як стебла, листя та коріння, для отримання нових рослин. Наведено останні дослідження та публікації з вегетативного розмноження рослин роду Cornus L., а також встановлено сучасний стан і перспективи використання досліджуваного методу. Проаналізовано різні методики та терміни його виконання, щоб отримати якісний садивний матеріал, який наразі є невід'ємною частиною ландшафтного будівництва. Вегетативне розмноження є важливим процесом для розмноження рослин роду Cornus L. Встановлено, що його видове різноманіття має важливе декоративне значення та використовується в ландшафтному дизайні та садівництві. Здійснено аналіз сучасних досліджень з питання вегетативного розмноження рослин роду Cornus L., враховуючи методи, фактори, що впливають на процес, та його практичне застосування. Для мікророзмноження видів і культиварів характерні специфічні особливості, які можна спостерігати від відбору експлантів до адаптації рослин-регенерантів. Показники вкорінення та адаптації істотно різняться (5 і 80 %), що свідчить про те, що зміна середовища та мікрорегуляторів впливає на остаточний результат досліджень. З'ясовано, що розмноження здерев'янілими живцями дає менші показники приживлюваності та укорінення (найнижчий 20 %, а найбільший – 60 %). Водночас визначені значення літніми живцями показує позитивний результат у 75-80 % із червня по липень. Найменший показник (6 %) був під час досліджень наприкінці травня – на початку червня з використаним стимулятором росту гетероауксином у концентрації 0,02 % з часом експозиції 8 годин. Дослідження в галузі генетики рослин роду Cornus L. також важливі для розуміння механізмів вегетативного розмноження. Вивчення генетичного різноманіття рослинних популяцій, що розмножуються вегетативно, може розкрити особливості еволюції та адаптації.
Publisher
Ukrainian National Forestry University
Reference18 articles.
1. Aresta, A., & Zambonin, C. (2017). Determination of α-tocopherol in olive oil by solid-phase microextraction and gas chromatography – mass spectrometry. Analytical Letters, 50(10), 1580–1592.
2. Barut, B, & Şöhretoğlu, D. (2020). Total phenolic content, cyclooxygenases, α-glucosidase, acetylcholinesterase, tyrosinase inhibitory and DPPH radical scavenging effects of Cornus sanguinea leaves and fruits. Journal of Research in Pharmacy (online) 24(5), 623–631. https://doi.org/10.35333/jrp.2020.217
3. Bielicki, P. (2019). Produkcja podkładek dla derenia jadalnego. Szkółkarstwo, 4. URL: https://www.inhort.pl/files/program_ wieloletni/PW_2015_2020_IO/spr_2019/Bielicki_2019_Deren_Szkolkarstwo_4_zad.1.4.pdf
4. Bielicki, P., & Pąśko, M. (2020). Rozmnażanie wegetatywne derenia jadalnego (Cornus mas L.) przez sadzonki półzdrewniałe. Zeszyty Naukowe Instytutu Ogrodnictwa, 28, 29–33.
5. Cosmulescu, S. N., Trandafir, I., & Cornescu, F. (2019). Antioxidant capacity, total phenols, total flavonoids and colour component of cornelian cherry (Cornus mas L.) wild genotypes. Notulae Botanicae Horti Agrobotanici Cluj-Napoca 47(2), 390–394. https://doi.org/10.15835/nbha47111375