Abstract
Упродовж останніх тридцяти років у Лужицькому буровугільному басейні припинено діяльність більшості шахт і виконано значний обсяг робіт із рекультивації гірничих виробок. На місці трансформованого створено новий ландшафт, в якому домінують ліси та великі озера. Відновлення лісів на порушених землях дає змогу збільшити ефективність поглинання вуглецю в екосистемі. Реорганізація гірничо-добувного регіону базується на поєднанні екологічного відновлення ландшафту та сталого соціально-економічного розвитку. Встановлено, що підбір порід дерев для лісової рекультивації порушених добуванням бурого вугілля земель на основі природних лісових угруповань забезпечує тільки частковий меліоративний ефект. Особливості характеристик субстрату та гірничо-технологічні фактори визначають напрямок створення лісових насаджень. Під час підбору деревних видів враховують їх адаптаційну здатність до росту й розвитку на відвальних субстратах, які характеризуються сильно мінливими хімічними та фізичними властивостями. Панівними породами дерев у лісовій рекультивації порушених земель є дуб звичайний, дуб скельний та сосна звичайна. У змішаних насадженнях позитивний ефект забезпечують липа дрібнолиста, граб, бук звичайний, дуб червоний, робінія звичайна і береза повисла. Багатовидові насадження позитивно впливають на ґрунтоутворення. Ріст і розвиток лісових насаджень на старих рекультиваційних ділянках є основою для рекомендацій заходів із лісової рекультивації. Зміна клімату є новим викликом для лісової рекультивації вододефіцитних девастованих ландшафтів Лужицького буровугільного басейну. Місцеві листяні дерева на бідних піщаних ділянках втрачають свою конкурентоспроможність. Врахування процесів динамічної сукцесії рослинності та "альтернативних видів дерев, стійких до змін клімату", таких як робінія звичайна, вже є частиною планування лісової рекультивації.
Publisher
Ukrainian National Forestry University
Reference18 articles.
1. Bashutska, U. (2020). Importance of landscape after brown coal mining in Eastern and Central Germany for the nature protection. Scientific Bulletin of UNFU, 30(2), 55–61. https://doi.org/10.36930/40300210
2. Bashutska, U., & Cremer, T. (2020). Ecological assessment of black locust wood and coal-mining dumps, as a reserve area for its cultivation. Scientific Bulletin of UNFU, 30(3), 51–59. https://doi.org/10.36930/40300309
3. Forstliche Standorteinheiten. Retrieved from: https://fbinter.stadt-berlin.de/fb_daten/beschreibung/klang_forstl_standortein heiten.html
4. Forstvermehrungsgutgesetz (FoVG). 1658 Bundesgesetzblatt Jahrgang 2002 Teil I Nr. 32, ausgegeben zu Bonn am 29. Mai 2002. Retrieved from: https://www.ble.de/SharedDocs/Downloads/DE/Landwirtschaft/Saat-und-Planzgut/Forstvermehrungsgut gesetz.pdf?__blob=publicationFile&v=1
5. Jacobs, D., Oliet, J., Aronson, J., Bolte, A., Bullock, J., Donoso, P., Landhauusser, S., Madsen, P., Peng, Sh., Rey-Benayas, J., & Weber, J. (2015). Restoring forests: What constitutes success in the twenty-first century? New Forests
Cited by
3 articles.
订阅此论文施引文献
订阅此论文施引文献,注册后可以免费订阅5篇论文的施引文献,订阅后可以查看论文全部施引文献