Характеристика рекреаційно-оздоровчих лісів Івано-Франківщини та оцінювання їх потенціалу на постійних дослідних об'єктах

Abstract

Підвищення попиту на відпочинок у лісах карпатського регіону ставить перед управлінцями лісового господарства нові виклики, пов'язані з формуванням рекреаційно привабливих лісів. Оптимізувати рекреаційне лісокористування можна через відповідне регулювання кількісного та якісного складу лісів, посилення їх сприятливого впливу на природне середовище та повноцінне виконання ними екосистемних (передовсім соціальних) послуг. Для реалізації цього завдання необхідне інтегральне та об'єктивне оцінювання їх стану і рекреаційного потенціалу. Для встановлення лісівничо-таксаційних і ландшафтно-рекреаційних особливостей рекреаційно-оздоровчих лісів Івано-Франківщини проаналізовано дані лісовпорядкування 2010 р. Оцінено вплив рекреантів на стан деревостанів та їх рекреаційний потенціал на прикладі трьох постійних дослідних об'єктів (далі – ПДО), розташованих у рекреаційно-оздоровчих лісах області. З'ясовано, що зі семи підкатегорій захисності рекреаційно-оздоровчих лісів найбільша частка припадає на лісогосподарську та лісопаркову частини лісів зелених зон навколо населених пунктів (70 та 20 % відповідно). За групами типів лісу переважають грабово-дубові ліси (39 %), а за віком – середньовікові насадження (59 %). Частка лісів з низькою рекреаційною оцінкою становить 65 %, середньою – 24 % і високою – 11 %. Понад 80 % лісів цієї категорії росте на висоті до 430 м н.р.м. На основі здійснених досліджень на трьох ПДО встановлено, що стадії рекреаційної дигресії є незначними, угруповання є "умовно непорушені" і належать до категорії "нормального росту та розвитку". За шістьма класами ІUFRO встановлено, що на ПДО Вістова-1-20 та Рибне-2-20 показник товарності деревини є нижчим від середнього. На ПДО Рибне-2-20 показник класу довжини крони є також нижчим від середнього. Решта показників на цих ділянках є вищими або наближеними до середніх. На ПДО Підлюте-3-20 показники усіх класів вищі від середніх.