Вплив лісогосподарської діяльності на ландшафтно-рекреаційні показники лісових ділянок лісопаркової частини лісів зеленої зони Житомира

Abstract

У лісах зеленої зони Житомира, зважаючи на їх функціональні особливості, окрім рекреаційного лісокористування досить, активно ведеться лісогосподарська діяльність. Шляхом аналізу лісовпорядних та виробничих матеріалів було визначено основні показники ведення лісового господарства в межах трьох найбільших лісокористувачів у лісопарковій частині лісів зеленої зони Житомира. Для дослідження впливу лісозаготівлі та протипожежних заходів на рекреаційні показники було проведено польові дослідження на 50-ти пробних площах. Переважаючими за площею лісогосподарськими заходами є вибіркові санітарні рубки, доглядові та інші господарські рубання. Тільки в 2020-2022 рр. у межах рекреаційно-оздоровчих лісів Житомира рубаннями формування і оздоровлення лісів було пройдено від 15 до 43 %% площ покритих лісом ділянок трьох найбільших лісокористувачів. Під час аналізу проведених рубок у рекреаційно-оздоровчих лісах виявлено, що за останні роки ландшафтні рубання основними лісокористувачами не проводилися. За характером організації ведення лісового господарства у приміських лісах неістотно відрізняється від експлуатаційних лісів. Благоустрій проводився тільки в межах сімох рекреаційних пунктів. Досліджено, що під час проведення санітарних вибіркових рубань у лісопарковій частині лісів зеленої зони на 23 % площ було відзначено зміну типу ландшафту із закритого на напіввідкритий. Виявлено, що після проведення санітарних вибіркових рубань в насадженнях відбулося підвищення класу стійкості та естетичної оцінки на одну позицію. Проведення доглядових та інших рубань не вплинули на зміну жодного рекреаційного показника. Оцінено вплив вогневого методу очищення лісосіки від порубкових решток на порушення надґрунтового покриву ділянок. З'ясовано, що цей метод очищення лісосік, який застосовують на 95 % площ лісосік рубань формування і оздоровлення, призводить до порушення від 1 до 4 % площі поверхні ґрунту, що фактично відповідає показникам рекреаційної дигресії на цих ділянках до проведення рубань. Досліджено, що після проведення лісосічних робіт взимку порушення надґрунтового покриву варіювало в межах 8-15 %, літні лісозаготівельні роботи спричиняли значно більше технологічне порушення поверхні ґрунту – від 12 до 52 %. Встановлено, що під час проведення протипожежної мінералізації ґрунту в лісових насадженнях лісопаркової зони частка технологічно пошкодженої поверхні ґрунту становила від 2 до 8 % площ, що у два-чотири рази перевищувало показники рекреаційної дигресії дослідних ділянок. Перспективними є дослідження терміну відновлення рослинного покриву на порушених ділянках внаслідок вогневого очищення лісосічних відходів.