Особливості способу життя військовослужбовців, що мали контузію, як чинник, що впливає на бойову готовність

Abstract

Актуальність. Діяльність військовослужбовця характеризується постійним підвищеним фізичним та психічним напруженням, впливом на його психіку певних стресових чинників бойової діяльності, пов’язаних із постійним ризиком для життя. Зі свого боку, постійне напруження під час виконання специфічних завдань, порушення режиму дня, харчування та відпочинку зменшують пристосувальні резерви організму та призводять до розвитку дезадаптаційного синдрому, порушень психоемоційного статусу й працездатності. Фізична підготовка як основний елемент бойової підготовки являє собою важливий чинник, від якого залежать профе- сійна реалізація й становлення військовослужбовців як фахівців своєї справи, що забезпечує якісне виконання бойових завдань, адже спроможне забезпечити швидку адаптацію до військової служби та швидке оволодіння військово-прикладними навичками. Отже, забезпечення своєчасної реабілітації й відновлення функціональних можливостей є важливим та актуальним науково-практичним завданням сучасної спортивної науки. Мета роботи – дослідити й проаналізувати особливості способу життя та стан спеціальних фізичних якостей військо- вослужбовців, які мали контузію, як чинників, що забезпечують бойову готовність. Методи – аналіз наукової літератури та документальних джерел, спостереження, тестування; педагогічний експеримент. Результати. Проведені дослідження свідчать про важливість оцінки й аналізу особливостей способу життя військовослуж- бовців, які мали контузію. Результати анкетування свідчать про те, що спосіб життя більшості учасників є таким, що не відповідає гігієнічним нормативам (недостатня тривалість нічного сну, порушення режиму харчу- вання, надлишкова тривалість професійної діяльності тощо). Установлено негативну тенденцію, що полягає в поступовому скороченні питомої ваги осіб із загальним станом за рахунок збільшення кількості осіб із незадовільним станом, присутні чинники ризику, які суттєво знижують бойову здатність військовослужбовців. Висновки. Результати дослідження свідчать про пошук чинників, які потребують організації цілеспрямованої рекреації, метою якої є відновлення функціональних можливостей військовослужбовців.