Аналіз застосування засобів повітряного нападу Російської Федерації протягом першого року російсько-української війни

Abstract

У статті проведено аналіз наявності та якісного стану засобів повітряного нападу (ЗПН) військово-повітряних сил (ВПС) Російської Федерації (рф) до початку повномасштабного вторгнення в Україну. Зроблено висновок, що російська авіація, попри численні заяви щодо реформ по заміні існуючого парку літаків і вертольотів на нові типи, залишається у стані, де кількісно переважають ЗПН, що були розроблені та випускались за часів СРСР. Досліджено склад авіаційного угруповання, створеного для дій в Україні. Розглянуто основні ЗПН, які використовуються, їх призначення, льотно-технічні характеристики (ЛТХ), основні модифікації і особливості. Описано епізоди військових кампаній за участі російської авіації, досліджено її застосування в російсько-українській війні. Зроблено висновок, що залучення новітніх ЗПН для дій в Україні веде до погіршення якісного стану ВПС рф. Вивчено: які засоби залучались, тактика дій, інтенсивність застосування та втрати ЗПН протягом першого року війни. Зроблено висновки, що незважаючи на різні варіанти нанесення ударів, їх ефективність залишається низькою попри високу фінансову витратність, але противник не відмовляється від масованих атак з повітря. При цьому пуски ракет і скидання плануючих авіаційних бомб авіація противника здійснює над своєю територією, не входячи у повітряний простір України, а штурмова авіація діє над територією, яка контролюється.