Оцінка готовності аграрних підприємств до впровадження інноваційних проєктів

Abstract

Мета. Метою цієї роботи є висвітлення результатів оцінювання й аналізу тенденцій, сучасного стану й галузевих особливостей готовності аграрних підприємств різних розмірів до впровадження інноваційних проєктів та управління ними. Методологія / методика / підхід. У дослідженні використано такі методи: бібліометричний і кластерний аналіз за допомогою програми VOSviewer – для визначення стану й кластеризації досліджень на основі бази Scopus; статистичні методи нормування даних (за розмахом варіації, відносно еталона, з використанням сигмоїдної функції) – для оцінювання готовності аграрних підприємств до впровадження інноваційних проєктів та управління ними; кореляційний аналіз – для виявлення ступеня співпадіння результатів, обчислених за різними методами нормування даних; математичне вирівнювання динамічних рядів – для визначення тенденцій зміни й прогнозування готовності підприємств до впровадження інноваційних проєктів; описова статистика й графічний – для наочного представлення здобутих результатів; монографічний та абстрактно-логічний – для узагальнення результатів оцінювання. Емпіричною базою дослідження були дані Державної служби статистики України та дані 46 аграрних підприємств Харківської області. Результати. Апробація методології визначення готовності аграрних підприємств до впровадження інноваційних проєктів та управління ними підтвердила практичну придатність її застосування, дала змогу порівняти результати, обчислені за різними методами нормування даних, а також дозволила виявити й проаналізувати фактичний рівень і динамку вказаної готовності. У разі збереження наявних тенденцій спрогнозовано підвищення інтегрального показника готовності українських підприємств у 2025 р. у галузі рослинництва до 81,5 бала, галузі тваринництва – до 54,9 бала. У цілому по аграрній галузі й по тваринництву зокрема великі підприємства мали вищий інтегральний показник готовності до впровадження інноваційних проєктів, ніж середні та малі підприємства, причому саме середнім притаманна відносно найнижча готовність. У рослинництві відносно вищим рівнем готовності вирізнялися малі підприємства, другу позицію посідали великі, однак відмінності між ними були не настільки істотними, як у тваринництві. Для переважної більшості досліджених аграрних підприємств Харківської області притаманний дуже низький і низький рівень готовності до впровадження інноваційних проєктів та управління ними, тому він потребує поліпшення. Оригінальність / наукова новизна. Уперше здійснено оцінку готовності аграрних підприємств до впровадження інноваційних проєктів та управління ними, що дало змогу ідентифікувати тенденції, сучасний стан і галузеві особливості вказаної готовності в цілому та в розрізі великих, середніх, малих, у т. ч. мікропідприємств. Набули дальшого розвитку методологічні положення про оцінювання готовності аграрних підприємств до впровадження інноваційних проєктів та управління ними в частині порівняння між собою оцінок, здобутих за різними методами нормування даних. Практична цінність / значущість. Результати дослідження можуть бути використані для (і) удосконалення політики щодо поліпшення готовності до впровадження інноваційних проєктів та управління ними з урахуванням галузевих особливостей і розмірів підприємств аграрного сектора; (іі) оцінювання резервів поліпшення вказаної готовності та прогнозування її рівня з урахуванням можливого підвищення регульованих факторів; (iii) ухвалення менеджерами аграрних підприємств управлінських рішень щодо підвищення їх готовності до впровадження інноваційних проєктів та управління ними.