Синдром полікістозних яєчників у щоденній практиці

Abstract

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) — системна патологія, при якій порушуються всі ланки ендокринної системи, а не лише функція яєчників. СПКЯ трапляється у жінок будь-якого віку, розпочинаючи від пубертатного періоду і до менопаузи, із залученням у процес майже всіх органів і систем організму. СПКЯ виявляють у 6–19 % жінок репродуктивного віку. На СПКЯ припадає більш ніж половина всіх випадків ендокринного безпліддя (50–75 %) і близько 20–22 % причин безплідного шлюбу взагалі. Основними клінічними ознаками СПКЯ є гіперандрогенія, менструальна й/або овуляторна дисфункція та полікістозна морфологія яєчників. У жінок, яким виставлений цей діагноз, значно вищий ризик розвитку серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, злоякісних новоутворень малого тазу, мастопатії та раку молочної залози. У патогенезі синдрому велике значення мають гландулярна й екстрагландулярна гіперандрогенія, інсулінорезистентність, гіпофізарна дисфункція, генетичні порушення та порушення продукції гормонів жирової тканини. Основна мета діагностики СПКЯ — визначення ступеня тяжкості клінічних проявів, джерела та патогенезу гіперпродукції андрогенів, впливу на репродуктивну функцію, оцінка метаболічних і кардіоваскулярних ризиків. Диференційна діагностика скерована на виключення захворювань щитоподібної залози, гіперпролактинемії та некласичної вродженої дисфункції кори надниркових залоз. На сьогодні все більше уваги приділяється комплексному підходу до лікування порушень, що виникають у пацієнток з СПКЯ, з урахуванням їх віку, репродуктивних планів і стану гормонального фону. Важливим є не тільки відновлення фертильності та досягнення косметичних ефектів, але й профілактика пізніх метаболічних порушень.