Інтраопераційна ендотеліальна дисфункція та гемокоагулятивний стан у пацієнтів із атеросклеротичною оклюзією аорто-клубово-стегнового басейну і високим ризиком розвитку післяопераційних ускладнень

Abstract

Мета роботи: встановити вплив реваскуляризації аорто-клубово-стегнового басейну пацієнтів із високим ризиком розвитку післяопераційних ускладнень на стан ендотеліальної дисфункції та гемокоагулятивної системи хворих. Матеріали і методи. У дослідження включено 78 пацієнтів із атеросклеротичною оклюзією аорто-клубово-стегнового басейну. У 41 з них виявлено ХАН нижніх кінцівок ІІІ ст., у 37 – ХАН ІV ст. (за класифікацією Фонтейна). У пацієнтів встановлено рівень ризику розвитку післяопераційних ускладнень за класифікацією Б. П. Сельського та співав. (2022 р.), згідно з якою у 40 хворих він був високий і дуже високий, а у 38 спостереженнях – помірний і високий ризик розвитку післяопераційних ускладнень. У всіх пацієнтів оцінювали стан ендотеліальної дисфункції та рівень показників згортальної та агрегатної систем до проведення операційого втручання і після здійснення реваскуляризаційного операційного втручання. Результати досліджень та їх обговорення. При аналізі результатів дослідження стану ендотеліальної дисфункції у пацієнтів двох груп встановлено, що вже на доопеційному етапі виявлена суттєва різниця у показниках, які характеризують ендотеліальну дисфункцію. У проведеному дослідженні виявлено, що у пацієнтів ІІ групи, хворі із високим і дуже високим ризиком розвитку післяопераційних ускладнень, як у доопераційному, так і після реваскуляризаційного операційного втручання, виявлено вищий рівень ендотеліальної дисфункції, ніж подібне було виявлено у І групі пацієнтів із помірним та високим ризиком розвитку післяопераційних ускладнень. Слід вказати, що рівень ендотеліальної дисфунції за окремими її показниками як на доопераційному етапі, так і після реваскуляризаційного втручання у пацієнтів ІІ групи був вищий, відповідно, 1,2 – 1,6 (р < 0,05) і 1,1 – 1,5 (р < 0,05) раза порівняно із подібним рівнем ендотеліальної дисфункції на етапах хірургічного лікування пацієнтів І групи. При аналізі рівня коагулятивної систем виявлено, що рівень гемокоагулятивної системи крові на етапах операційного лікування патології відповідає змінам рівня ендотеліальної дисфункції в процесі реваскуляризації аорто-клубово-стегнового басейну. Хірургічне втручання на магістральних судинах сприяє формуванню гіперкоагулятивного стану крові за рахунок тканинних факторів та судинних факторів загортальної системи крові, з яких останні у значному ступені залежать від рівня ендотеліальної дисфункції. Стан коагулятивної системи крові відповідає рівню ризику розвитку післяопераційних ускладнень: у пацієнтів ІІ групи із високим та дуже високим ризиком післяопераційних ускладнень виявлено у ранньому післяопераційному періоді підвищений у 1,4 – 2,4 (p < 0,05) раза вміст в крові фібриногену, РКМФ, ФПА, ПДФ при вкороченні ЧРП у 1,5 (p < 0,05) раза, тоді як у пацієнтів І групи із помірним та високим ризиком післяопераційних ускладнень зростання наведених показників згортальної системи знаходиться на рівні 1,3–1,7 (p < 0,05) раза при вкороченні ЧРП у 1,3 (p < 0,05) раза.