МІКРОБІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА ХВОРИХ НА АФТОЗНІ СТОМАТИТИ
-
Published:2023-08-23
Issue:3
Volume:
Page:160-164
-
ISSN:2415-8836
-
Container-title:Здобутки клінічної і експериментальної медицини
-
language:
-
Short-container-title:ЗКЕМ
Abstract
РЕЗЮМЕ. Афтозний стоматит є найпоширенішою патологією слизової оболонки ротової порожнини, а хронічний рецидивний афтозний стоматит – його найчастішим варіантом. Важливу роль у розвитку стоматитів відіграє мікробний чинник.
Мета – вивчення особливостей мікробіому слизової оболонки порожнини рота хворих на афтозний стоматит.
Матеріал і методи. В роботі наведені результати досліджень видового і кількісного складу мікрофлори слизової оболонки порожнини рота 101 хворого на афтозний стоматит. Досліджуваний матеріал висівали напівкількісним чашковим методом на агар Колумбія з 5 % баранячої крові та агар Сабуро з декстрозою (GRASO biotech, Польща). Досліджували склад мікрофлори вмісту афт у порівнянні з інтактними ділянками слизової оболонки.
Результати досліджень. Установлено, що мікробне навантаження ерозованих ділянок слизової оболонки статистично достовірно вище, ніж інтактних ділянок. Щільність колонізації дна афт була приблизно на 2 lg КУО/мл вищою, ніж неушкоджених локусів. У всіх досліджених виділені представники родів Streptococcus та Neisseria. У 34,7 % обстежених пацієнтів крім означених вище домінуючих у вмісті афт двох груп симбіонтних для порожнини рота мікроорганізмів були виявлені умовно-патогенні бактерії. Дослідження видового складу мікробіоти дна афт не дозволили встановити будь яких ознак специфічності мікробного ураження.
Висновки. Розвиток афтозних стоматитів супроводжується змінами мікробіоценозу СОПР, які виявляються, у першу чергу, в підвищенні щільності колонізації уражених локусів автохтонною мікрофлорою. Порушення якісного і кількісного складу мікробіому мають найвираженіший характер у випадках хронічного рецидивного перебігу захворювання. У близько третини випадків у пошкодженні СОПР беруть участь умовно-патогенні мікроорганізми, серед яких пріоритетне значення мають дріжджоподібні гриби роду Candida.
Publisher
Ternopil State Medical University
Subject
General Engineering
Reference12 articles.
1. Lu, M., Xuan, S., & Wang, Z. (2019). Oral microbiota: A new view of body health. Food Science and Human Wellness, 8, 8-15. DOI: 10.1016/j.fshw.2018.12.001. 2. Relvas, M., Regueira-Iglesias, A., Balsa-Castro, C., Salazar, F., Pacheco, J. J., Cabral, C., Henriques, C., & Tomás, I. (2021). Relationship between dental and periodontal health status and the salivary microbiome: bacterial diversity, co-occurrence networks and predictive models. Scientific reports, 11(1), 929. DOI: 10.1038/s41598-020-79875-x. 3. Melnyk, A.L., Dovha, H.YE., Khrystyan, H.YE., Radchenko, O.O., Povolokina, I.V. & Kazmirchuk, V.V. (2015). Intehralna kharakterystyka infektsiyno-zapalnykh zakhvoryuvan porozhnyny rota [Integral characteristics of infectious and inflammatory diseases of the oral cavity]. Klinichna ta eksperymentalna patolohiya – Clinical and experimental pathology, 1, 215-220 [in Ukrainian]. 4. Zhachko, N.I., Nespryadko-Monborn T.S., Skrypnyk I.L. & Zhachko, M.S. (2021). Vidnovlennya zdorovya porozhnyny rota yak odyn z vahomykh faktoriv pidvyshchennya yakosti zhyttya [Restoring the health of the oral cavity as one of the important factors in improving the quality of life]. Suchasna stomatolohiya – Modern Dentistry, 1, 78–81 [in Ukrainian]. 5. Lokota, YU.YE., Paliychuk I.V., Kutsyk, R.V. & Paliychuk, V.I (2021). Vplyv ozonu, henerovanoho impulsnym zminnym elektrychnym strumom, na zhyttyezdatinst predstavnykiv mikrofloryrotovoyi porozhnyny, prychetnykh do rozvytku proteznoho stomatytu [The effect of ozone generated by pulsed alternating electric current on the viability of representatives of the microflora oral cavity involved in the development of prosthetic stomatitis]. Suchasna stomatolohiya – Modern Dentistry, 3, 66-74.
|
|