ОЦІНКА ПСИХОЛОГІЧНОГО КОМПОНЕНТА ЗДОРОВ’Я У СТУДЕНТІВ-МЕДСЕСТЕР

Abstract

Вступ. Студенти медичних коледжів вразливі до проблем психічного здоров’я і демонструють високий рівень стресу під час переходу від підліткового віку до дорослого життя, а також внаслідок академічного тиску, який може негативно вплинути на академічну успішність, соціальне функціонування та якість життя. Студенти-медсестри, які здобувають вищу сестринську освіту, також відчувають вищий рівень стресу порівняно зі студентами-медиками. Основними причинами виникнення такого стресу є хвилювання перед іспитами, велике дидактичне та клінічне навантаження, відчуття неготовності до практики і страх помилок. Мета роботи – проаналізувати показники психологічного компонента якості життя у студентів-медсестер та їх асоціацію з віком, стажем роботи й академічною успішністю. Основна частина. У дослідженні взяли участь 70 здобувачів другого рівня вищої освіти за спеціальністю 223 «Медсестринство». Якість життя оцінювали за допомогою опитувальника SF-36. Психологічний компонент здоров’я оцінювали за такими шкалами, як: психологічний компонент здоров’я (Mental Health – MCS), життєва активність (Vitality – VT), соціальне функціонування (Social Functioning – SF), рольове функціонування, зумовлене емоційним станом (Role-Emotional – RE), психологічне здоров’я (Mental Health – MH). Статистичний аналіз даних здійснено з використанням програмного забезпечення Statistica 7.0. Моніторинг балів психологічного компонента здоров’я, за результатами аналізу опитувальника SF-36, у здобувачів магістерського рівня за спеціальністю «Медсестринство» не показав вірогідних змін у різних вікових групах. При аналізі психологічного компонента здоров’я у здобувачів магістерського рівня за спеціальністю «Медсестринство» залежно від стажу роботи встановлено вірогідно вищі значення у студентів, які не працюють, показників MCS (на 15,82 %), VT (на 21,14 %), SF (на 32,21 %) та MH (на 16,46 %) стосовно досліджуваних даних студентів зі стажем роботи до 5 років. У студентів з відмінною академічною успішністю показники MCS, VT, SF та RE були вірогідно вищими від аналогічних показників студентів із задовільною академічною успішністю – на 29,57, 20,00, 47,61 і 99,98 % відповідно. Оцінка психологічного компонента здоров’я, за результатами аналізу опитувальника SF-36, у здобувачів магістерського рівня за спеціальністю «Медсестринство» не показала вірогідного збільшення відсотка студентів з низькою якістю життя (<50 балів) зі збільшенням їх віку, стажу роботи та академічної успішності. Висновки. У студентів-медсестер знижується якість життя за рахунок психологічного компонента здоров’я, що асоціюється зі стажем практичної роботи та академічною успішністю.