ЗАСТОСУВАННЯ ТЕЛЕМЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У ГРУПІ РИЗИКУ ІНВАЛІДНОСТІ
Author:
Віцентович М. В.,Бакалюк Т. Г.
Abstract
Вступ. Телереабілітацію в педіатрії проходять за допомогою телемедицини різні групи населення, їй властивий широкий спектр ефектів, зокрема покращення доступу до послуг, результатів у дітей (наприклад, поведінки) та задоволеності сім’єю. Телемедичні втручання мають багатообіцяючі результати та інтегруються в комплексні послуги, орієнтовані на сім’ю. Незважаючи на встановлену ефективність, упровадження телемедицини є низьким у реабілітації, в тому числі для педіатричних пацієнтів.
Мета роботи – оцінити впровадження навчального втручання та програми підтримки для покращення сімейно-орієнтованої телереабілітації в дитячих реабілітаційних закладах.
Основна частина. Для дослідження було відібрано 20 дітей віком від 15 до 26 місяців ((19,6±0,9) місяця) з діагностованими руховими порушеннями. Батьки після завершення чотирнадцятиденного курсу реабілітації дітей отримали інструктаж, як у домашніх умовах виконувати вправи і координувати рухову активність дітей. Було створено дві групи: 9 дітей 1-ї групи разом з батьками займались кінезіотерапією, заповнювали щоденник й 1 раз на 2 тижні у телефонному режимі контактували з фізичним терапевтом; батьки 11 дітей 2-ї групи підписали інформаційну згоду на отримання послуг телереабілітації та проходили онлайн-навчання, вивчаючи інструменти і стратегії сімейно-орієнтованої телереабілітації. На початковому етапі дослідження і через 6 місяців батьки заповнювали анкету якості життя (опитувальник SF-36) та опитувальник PEDI для комплексної клінічної оцінки базових функціональних можливостей дітей. Результати дослідження продемонстрували достовірно кращі результати в дітей 2-ї групи (p<0,05), в якій застосовували телереабілітацію.
Висновки. Встановлено ефективність сімейно-орієнтованої телереабілітації в покращенні результатів у дітей з руховими порушеннями та підвищенні якості життя батьків. Отримані знання сімейно-орієнтованої телереабілітації вдосконалюють проведення реабілітації в домашніх умовах та підтримують інтеграцію телемедицини як послідовного варіанта послуг дитячої реабілітації для сімей дітей з обмеженими можливостями.
Publisher
Ternopil State Medical University
Reference11 articles.
1. Cason, J., Behl, D. & Ringwalt, S. (2012). Overview of states’ use of telehealth for the delivery of early intervention (IDEA part C) services. Int. J. Telerehabil., 4(2), 39-46. 2. Levac, D., Glegg, S.M., Camden, C., Rivard, L.M. & Missiuna, C. (2015). Best practice recommendations for the development, implementation, and evaluation of online knowledge translation resources in rehabilitation. Phys. Ther., 95(4), 648-662. 3. Camden, C., Pratte, G., Fallon, F., Couture, M., Berbari, J. & Tousignant, M. (2020). Diversity of practices in telerehabilitation for children with disabilities and effective intervention characteristics: results from a systematic review. Disabil. Rehabil., 42(24), 3424-3436. 4. Tamboosi, M., Al-Khathami, S. & El-Shamy, S. (2021). The effectiveness of tele-rehabilitation on improvement of daily living activities in children with cerebral palsy: narrative review. Bull. Fac Phys. The.r, 26(1), 1-12. 5. Tanner, K., Bican, R., Boster, J., Christensen, C., Coffman, C., Fallieras, K., ... & Marrie, J. (2020). Feasibility and acceptability of clinical pediatric telerehabilitation services. Int. J. Telerehabil., 12(2), 43-52.
|
|