ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ЕНЗИМНОЇ ЛАНКИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ В ЛЕГЕНЯХ ПІД ВПЛИВОМ ГОСТРОЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ КРОВОВТРАТИ ЗАЛЕЖНО ВІД ВИДУ КРОВОЗАМІЩЕННЯ

Abstract

Вступ. Гостра крововтрата належить до основних причин загибелі травмованого організму. Гіпоперфузія органів та розвиток гіпоксії викликають порушення в системі антиоксидантного захисту. Для корекції використовують збалансовані кристалоїди. Останнім часом у комплексі застосовують антиоксиданти. Мета дослідження – з’ясувати динаміку показників ензимної ланки антиоксидантного захисту в легенях під впливом гострої крововтрати та оцінити ефективність кровозаміщення збалансованим кристалоїдом у комбінації з антиоксидантом. Методи дослідження. Досліди виконано на 114 білих щурах-самцях лінії Вістар. Тварин поділили на чотири групи: 1-ша – контроль (інтактні); 2-га – гостра крововтрата в об’ємі 2 % від маси тіла; 3-тя – гостра крововтрата і корекція розчином Рінгера лактату у співвідношенні 1:1; 4-та – гостра крововтрата і корекція розчином Рінгера лактату у співвідношенні 1:1 в комбінації з 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинатом у дозі 100 мг·кг-1. Засоби для корекції вводили однократно через 60 хв після моделювання гострої крововтрати. Через 1, 3 та 7 діб у паренхімі легень визначали супероксиддисмутазну (СОД) і каталазну (КАТ) активність. Результати й обговорення. Гостра крововтрата в об’ємі 2 % від маси тіла, порівняно з контролем, супроводжувалася компенсаторним зростанням СОД активності в легенях через 3 і 7 діб експерименту, КАТ активності – через 3 доби. Застосування розчину Рінгера лактату, порівняно зі щурами без корекції, через 3–7 діб експерименту викликало істотне зниження СОД активності в легенях, а через 3 доби – КАТ активності. Використання розчину Рінгера лактату в комбінації з 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинатом, навпаки, супроводжувалося підвищенням СОД активності в легенях через 3 і 7 діб посттравматичного періоду, КАТ активності – через 1 й 7 діб порівняно зі щурами з монотерапією розчином Рінгера лактату, що сприяло зростанню антиоксидантного резерву організму і може мати певне практичне значення в забезпеченні саногенного впливу на організм та збільшенні виживання щурів після гострої крововтрати. Висновки. На тлі гострої крововтрати в об’ємі 2 % від маси тіла в легенях має місце активація ензимної ланки антиоксидантного захисту з максимумом через 7 діб посттравматичного періоду, КАТ активності – через 3 доби. Однократне внутрішньовенне введення розчину Рінгера лактату супроводжується зниженням СОД активності в легенях через 7 діб експерименту, КАТ активності – через 3 доби. Однократне внутрішньовенне введення розчину Рінгера лактату в комбінації з 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинатом, порівняно з монотерапією кристалоїдом, викликає підвищення СОД активності через 3–7 діб експерименту, КАТ 1 й 7.