ОРГАНІЗАЦІЯ І ТАКТИКА ДОПИТУ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ У СФЕРІ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Abstract

Стаття присвячена визначенню актуальних проблемних питань організації і тактики проведення допиту під час розслідування кримінальних правопорушень у сфері туристичної діяльності з урахуванням сучасних потреб слідчої практики. Допит визначається як одна з найбільш складних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на отримання інформації з особистісних джерел. Наголошено на постійному оновленні тактики проведення допиту учасників кримінального процесу (підозрюваного, свідка, потерпілого). Розкрито поняття й сутність тактики допиту та види тактичних прийомів, що найчастіше застосовуються під час допитів підозрюваних у кримінальних провадженнях у сфері туризму. Доведено, що допит підозрюваних переважно відбувається в конфліктних ситуаціях. Особливу увагу приділено основним складовим елементам підготовки до проведення допиту підозрюваного. Наголошено на тому, що предметом допиту, зазвичай, є питання, які належать до сфери ведення туристичної діяльності, тому доречно перед проведенням допиту вивчити нормативні документи, що регламентують ці відносини, отримати консультацію в незалежних суб’єктів туристичної діяльності щодо правильності ведення такого бізнесу та ймовірних порушень, з’ясувати, чим ці порушення можуть бути зумовлені. На підставі узагальнення правоохоронної практики запропоновано розширений перелік обставин, які підлягають встановленню на етапі підготовки до проведення допиту підозрюваного. Окреслено тактичні помилки та прорахунки, які допускаються працівниками слідчих підрозділів поліції під час проведення допиту. Запропоновано практичні рекомендацій щодо найбільш ефективної організації і тактики проведення допиту в кримінальних провадженнях у сфері туризму.