Загальнотеоретичні аспекти інтерпретації рецепції права

Abstract

У статті висвітлено в загальнотеоретичному аспекті сутнісні характеристики ін­терпретації рецепції права, з огляду на дослідження юридичної науки. Акцентовано увагу на доктринальних підходах трактування поняття «рецепція» як загально-правового феномену. Наголошено, що рецепція права є фундаментальною цінністю, яка лежить у правовій практиці розвитку демократичних держав щодо запровадження міжнародних стандартів та слугує істотним показником розвитку громадянського суспільства. Означено специфіку рецепцій, яка може розглядатися із двох позицій: з точки зору визнання права як суспільного регулятора і з точки зору правових цінностей. Виділено сутнісні ознаки та родові властивості рецепції права: 1) складний про­цес, який не зводиться до механічного перенесення певних нормативних положень, а включає й подальше засвоєння і використання ідей, принципів, інститутів тощо правової системи інших часів й інших народів; 2) добровільне запозичення, а не примусове; 3) свідоме запозичення; 4) однобічне запозичення; 5) запозичення, що відбувається за ініціативи суб’єкта-реципієнта; 6) запозичення, що є можливим у рамках взаємодії більш-менш однорідних правових систем. Указано на механізм рецепції права, котрий виражається за допомогою своєї структури, під якою він розуміє взаємозв'язок елементів, що забезпечують процес запозичення і впровадження іншокультурних правових цінностей, де елементами такої структури виступають суб'єкти рецепції права та об'єкти рецепції права; ідеологічне середовище, що змушує до такої рецепції; процеси формування сприйнятливості правового середовища для повноцінного сприйняття іншокультурного правового елементу. Підсумовано, що рецепція права є складним, різностороннім і багатоаспектним (у залежності від галузей, інститутів права) системно-структурним процесом, механізм якого вимагає виваженого підходу та узгодженої взаємодії відповідних суб’єктів правових відносин, що полягає в сукупності певних дій, спрямованих на досягнення належного результату, які передбачають запозичення (відбір, упровадження, сприйняття, пристосування, засвоєння тощо) юридичних джерел, обумовлених суспільно-політичними, національно-культурними, соціально-економічними екологічними й іншими факторами.