Abstract
У статті наголошено, що під впливом цифровізації змінюються тенденції устрою сьогоднішнього світу, розширюються можливості суспільства, доступ до інноваційних речей, збільшуючи вимоги споживачів. Підкреслено, що для задоволення потреб населення та бізнесу сучасний світ технологічного розвитку рухається вперед, розширюється, дозволяючи впроваджувати та широко застосовувати зручні, комфортні сервіси телекомунікаційних компаній, спонукаючи розвиток інструментів cashless economy. Відзначено необхідність урахування негативних наслідків їх широкого застосування, що передбачають можливість незаконних дій, шахрайства, розвитку тінізації економіки. Основна мета дослідження – визначити сучасні методики моделювання cashless economy, сервісів телекомунікаційних компаній і тіньової економіки, ураховуючи взаємозв’язки між цими поняттями. У статті проаналізовано літературні надбання сучасних світових і вітчизняних науковців щодо зосередження інтересів учених, які вивчають фінансову сферу, на дослідженні особливостей безготівкової економіки, ролі телекомунікаційних компаній і пов’язаної з ними тінізацією економіки. Актуальність визначення сучасних методик моделювання досліджуваних процесів полягає в тому, що цифрові технології продовжують удосконалюватися і використання інструментів cashless economy, цифрових сервісів телекомунікаційних компаній надалі зростатиме, усе більше споживачів буде реалізовувати цифрові транзакції. І відповідно, зі зростанням обсягів безготівкових операцій посилюється ризик можливих зловживань, шахрайства, зростання тінізації економіки. Дослідження проведене за чотири етапи, які дозволяють визначити різні вектори наукового пошуку. Побудовано структурно-логічну схему взаємозв’язків між досліджуваними поняттями. Висвітлено новітні ефективні методики моделювання cashless economy. Виділено сучасні дієві методики моделювання сервісів телекомунікаційних компаній. Описано сучасні методичні підходи до моделювання тіньової економіки. Як методичний інструментарій дослідження використано теоретичний аналіз літератури, теоретичні методи дослідження (абстрагування, синтез, групування), емпіричні методи дослідження (опис, спостереження), ресурсну базу інформаційної платформи Scopus, дизайнерську платформу Figma. Результати дослідження дозволять керівному персоналові та урядові запровадити більш чіткі та жорсткі нормативні акти щодо безпеки цифрових, безготівкових сервісів, посилити політику безпеки цифрових операцій, покращити конфіденційність даних та інформації, створити для користувачів безготівкових, цифрових послуг безпечніше середовище.