Abstract
Проблематика розвитку фінансово-кредитної системи є ключовою для будь-якої держави, оскільки вона забезпечує доступ до капіталу для бізнесу та фізичних осіб. Українська економіка формує механізм фінансово-кредитних відносин у першу чергу через банківську систему, яка забезпечує розвиток не лише реального сектора економіки, але й усіх сфер та галузей. Україна займає активну позицію на шляху до євроінтеграції та глобалізації, у результаті чого її банківська система безумовно підпорядкована тенденціям, що виникають у глобальному вимірі. Проте, безумовно, початок та активний розвиток воєнних дій на території України створює додаткові виклики для вітчизняних банків, які необхідно обов’язково враховувати та використовувати для забезпечення національної фінансової безпеки.Метою дослідження визначено необхідність виявлення тенденцій розвитку банківської системи України як основного суб’єкта фінансово-кредитних відносин та окреслення подальших змін в особливостях розвитку моделі фінансово-кредитних відносин під дією глобалізаційних викликів.Для досягнення мети використано метод аналізу статистичної інформації, графічний метод, кластерний аналіз, а також загальнонаукові методи, зокрема: узагальнення, систематизації, індукції, дедукції.У результаті проведення дослідження встановлено тенденції глобального розвитку фінансово-кредитної системи світу та визначено, які глобалізаційні виклики ці тенденції формують, а також визначено, якими повинні бути напрями розвитку фінансово-кредитних відносин в Україні після закінчення воєнних дій. Практичне значення отриманих результатів полягає у формуванні рекомендацій для банківських установ щодо подальшого розвитку після закінчення воєнного стану в Україні та напрямів адаптації до глобалізаційних процесів.За результатами дослідження є можливість констатувати, що протягом останніх 5 років розвиток банківської системи України був цілком стабільним, що підтверджено наведеним у роботі статистичним аналізом, також установлено, що основу банківської системи складають 5 найбільших банків, позиція на ринку яких є досить стабільною, отже, державі слід уживати заходів для підтримки цих установ та забезпечення їхньої стабільності в умовах воєнного стану.