МОЖЛИВОСТІ ДЕРЖАВНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ, ІНДЕКСОВАНИХ НА РІВЕНЬ ІНФЛЯЦІЇ

Abstract

Метою статті є обґрунтування доцільності створення нових фінансових інструментів в українському економічному просторі. Зокрема йдеться про запровадження державних цінних паперів, індексованих на інфляцію, виявлення умов випуску, які будуть взаємовигідними для інвесторів та держави-емітента. Проаналізовано закономірності динаміки річного індексу споживчих цін в Україні. Здійснено оцінку доцільності впровадження індексованих до інфляції облігацій шляхом розрахунку їхньої дохідності та порівняння її з дохідністю традиційних державних облігацій. Проведено порівняння витрат на погашення й  обслуговування державного боргу, емітованого в 2009 та 2016 роках при різних варіантах емісії 3-річних ОВДП. Підтверджено тезу про те, що емісія індексованих до інфляції цінних паперів може створювати економію бюджетних коштів і водночас бути вигідною не тільки державі, а й фінансовим компаніям, які працюють у сфері недержавного пенсійного забезпечення. Розрахунково доведено, що впровадження середньострокових індексованих облігацій із терміном обігу близько 3 років вигідне державі, якщо облігація випущена в період, який припадає на спад інфляції. Проведені розрахунки на прикладі періодів 2009-2011 та 2016-2018 років показали, що взаємовигідні умови випуску нових фінансових інструментів для держави як позичальника й  для покупців цих цінних паперів виникають через певний час. Це пов’язано з тим, що в українському економічному середовищі періодично генерується хвилеподібна зміна інфляції. Зокрема, новий інфляційний спад може сформуватися після відбиття збройної агресії російської федерації проти України. Проаналізовано динаміку активів НПФ та компаній зі страхування життя в Україні, приватних пенсійних активів у деяких країнах Європи та Україні, а також частку активів пенсійних фондів у ВВП України та країн-сусідів. Показано, що вдосконалення цінних паперів, які стимулюватимуть збільшення обсягу «довгих грошей» є актуальним, адже розвиток недержавного пенсійного забезпечення в Україні перебуває на початковому етапі, а обсяги накопичених пенсійних активів є надто малими, порівняно із сусідніми країнами.