ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО НАРОЩУВАННЯ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Abstract

Мета дослідження полягає в окресленні пріоритетних напрямів нарощування фінансово-інвестиційного потенціалу розвитку регіонів України в умовах сучасних викликів глобалізації, включаючи врахування безпекових загроз, які виникли у зв’язку із вторгненням на територію нашої держави окупаційних військ.Першочергову увагу акцентовано на таких складових аспектах фінансово-інвестиційного потенціалу, як фінансово-бюджетна спроможність регіону, потенційна інвестиційна місткість його ринку, здатність залучати ресурси за допомогою співфінансування та кредитування.Доведено, що найважливішими чинниками формування та розвитку фінансово-інвестиційного потенціалу на регіональному рівні є: інституційні процеси, які визначають якість інституційного середовища регіону; відкритість місцевої влади до співпраці з бізнесом та інвесторами; якість людського та соціального капіталу, а також рівень розвитку різних видів інфраструктури; особливості географічного й просторового розташування регіону.Здійснено класифікацію регіонів України за критерієм упливу на них сучасних викликів воєнного часу, зокрема в контексті можливого нарощування фінансово-інвестиційного потенціалу в умовах нинішніх глобалізаційних змін. Виокремлено: прифронтові регіони, на території яких ведуться бойові дії; регіони, звільнені з окупації; регіони, що межують із Білоруссю і є потенційно загроженими через можливу наземну наступальну операцію з її боку; регіони, наближені до зони бойових дій, які можна назвати регіонами умовного тилу; тилові регіони; регіони, що межують з ЄС і є одночасно тиловими й транзитними для отримання військової допомоги від наших західних партнерів.До основних механізмів, здатних забезпечувати нарощування фінансово-інвестиційного потенціалу розвитку різних типів українських регіонів в умовах сучасних викликів глобалізації та воєнного стану віднесено: інституційно-організаційний (ґрунтується на оптимізації інституційних процесів у регіонах), інформаційно-комунікаційний (полягає в застосуванні сучасних інструментів і засобів обміну інформацією з метою підвищення фінансово-бюджетної та інвестиційної спроможності регіону), а також кластерний (базується на формуванні кластерів, здатних притягати фінансово-інвестиційні ресурси з України та з-за кордону).Сформульовано пропозиції для органів державної влади та місцевого самоврядування, зокрема щодо пріоритетності підтримки підприємництва в регіонах, розвитку вітчизняної енергетики на нових інституційних засадах, а також напрямів модернізації військово-промислового комплексу на державному та регіональному рівнях.