Abstract
З огляду на умови, у яких сьогодні опинилися медичні компанії в Україні, важливо знайти нові підходи щодо оптимізації їхньої діяльності. І в цьому процесі важливу роль відіграють усі сторони, зацікавлені в діяльності компанії, тобто стейкхолдери. Тому застосування стейкхолдерського підходу до корпоративного управління в сучасній галузі охорони здоров'я видається актуальним і доцільним. Метою цього дослідження є розроблення теоретичних засад управління взаємовідносинами із зацікавленими сторонами в компаніях сфери медичних послуг з урахуванням особливостей останніх і на основі зіставлення теорії зацікавлених сторін із відповідними теоріями менеджменту. У дослідженні використано такі методи наукового пошуку, як логічне узагальнення, кабінетні дослідження, експертні оцінки, квартилі та контент-аналіз із використанням програмних пакетів та вбудованих інструментів Statistica (Frequencies) і Bibliometrix version 3.0.4 (Bibloshiny). Основні результати дослідження полягають в обґрунтуванні основних груп факторів впливу на залучення стейкхолдерів, які ґрунтуються на методах експертних оцінок та опитуваннях експертів-стейкхолдерів щодо визначення пріоритетності конкретних факторів для різних груп стейкхолдерів. У дослідженні запропоновано етапи визначення найбільш вагомих факторів впливу на залучення стейкхолдерів. Наукова новизна дослідження полягає в розробленні авторського підходу до аналізу факторів впливу на залучення різних груп стейкхолдерів підприємств галузі медичних послуг, який, на відміну від уже відомих, дозволяє виокремити найбільш значущі фактори для всіх груп стейкхолдерів, залучених до дослідження. Висновки дослідження вказують на велику кількість факторів і різне сприйняття стейкхолдерами їх значущості; можуть бути виокремлені такі, які визнають важливими всі групи стейкхолдерів. Саме вищезазначені аспекти слід ураховувати при розробленні рекомендацій щодовудосконалення підходів до управління взаємовідносинами зі стейкхолдерами підприємств галузі медичних послуг.