МОДЕЛЬ УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ ЩОДО СТРАХУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО РИЗИКУ ПРОЄКТУ В КОНТЕКСТІ ПОВЕДІНКОВИХ ФІНАНСІВ І ТЕОРІЇ КОНТРАКТІВ

Abstract

Страхування інвестиційних ризиків гальмується низкою причин, серед яких має місце нестача зручних та ефективних моделей ухвалення відповідних рішень. Метою дослідження є створення концептуальної моделі ухвалення  рішень щодо ключових параметрів договору страхування інвестиційного ризику проєкту в контексті поведінкових фінансів. Предметом дослідження є ризик-менеджмент проєкту в рамках відносин інвестора-страхувальника й страховика. Об’єктом дослідження виступає процедура й математичний апарат визначення рекомендованих базових контрактних параметрів при страхуванні інвестиційних ризиків.Ключовою методологією, на яку спирається дослідження, є аналіз «вигоди-витрати». Аналітичним методом оцінки альтернативних варіантів здійснення інвестиційного проєкту в умовах невизначеності виступає очікувана чиста приведена вартість (ENPV). Укладення страхової угоди не знижує вартості грошей у часі – у разі страхування проєкту інвестори будуть застосовувати ту ж критеріальну відсоткову ставку капіталізації, що й без страхування. Зниження ризиків проєкту для страхувальника внаслідок страхування відбувається через покращення очікуваних грошових потоків за сумою ймовірних сценаріїв.Стаття пропонує концептуальну модель ухвалення  рішень, яка орієнтована на очікування страхувальника, ураховує інтереси страховика, передбачає багатосценарний прогноз руху грошових коштів інвестиційним проєктом, застосовує графік нормального розподілу ймовірностей і включає елемент захисту від морального ризику (moral hazard). Крім страхової суми та страхової премії, за моделлю можна розрахувати залишковий ризик (ту частку ризику, яка залишається на страхувальникові після укладення договору страхування). Цей параметр характеризує зацікавленість страхувальника застосовувати різноманітні методи впливу на ризик, а не тільки страхування. Зазначена модель сприятиме укладенню страховиками й страхувальниками договорів на взаємовигідних умовах, активізації та розвитку інвестиційного сегмента страхового ринку України.Концептуальну модель проілюстровано на наочному прикладі, у результаті чого можна зробити висновок, що пропонований підхід може бути корисним у практиці при укладенні контрактів між страховиками й страхувальниками.