Abstract
Повоєнне відновлення економіки вимагає перегляду пріоритетів розвитку та пошуку компромісу між економічними, соціальними й екологічними пріоритетами розвитку, які в сукупності мають забезпечити сталий розвиток суспільства. Метою дослідження є вивчення сутності «зелених» фінансів у контексті сталого розвитку на засадах «зеленої» економіки та необхідності повоєнного відновлення України. Для досягнення мети виконано такі завдання: проведено аналіз підходів до розуміння сутності «зелених» фінансів на основі надбань вітчизняної та іноземної літератури, визначено інституційно-організаційне забезпечення «зелених» фінансів в Україні, систематизовано фінансові інструменти «зелених» фінансів.У дослідженні використано такі методи: діалектичний та історичний – для дослідження еволюції̈ «зелених» фінансів, їхніх фінансових інструментів; індукції та дедукції, системний підхід – для визначення сутності «зелених» фінансів та основних їх аспектів; порівняльний метод – для дослідження активності «зеленого» фінансування в країнах ОЕСР та ін.Досліджено інституційно-організаційне забезпечення «зелених» фінансів на основі функціонування фіскальних і квазіфіскальних інструментів, які реалізують у сучасній фіскальній системі: екологічного податку, рентної плати в частині використання природних ресурсів, «зелених» облігацій. Визначено недостатньо використаний в Україні потенціал фіскальних і квазіфіскальних інструментів порівняно з міжнародним досвідом, у тому числі на ринках, що розвиваються. Побудовано авторську структурно-логічну схему формування та розміщення публічних фінансових ресурсів для потреб «зеленої» економіки. Рекомендовано повоєнне відновлення України здійснювати на засадах «зелених» фінансів, що можливо реалізувати за такими напрямами: підвищення суспільної поінформованості щодо «зелених» фінансів та впровадження екологічної грамотності населення, запровадження прогресивних ставок екологічного податку та рентної плати тощо; перегляд підходів до формування бюджету й унесення надходжень екологічних податків до спецфонду бюджетів; забезпечення диверсифікації фінансування для реалізації проєктів екологічного спрямування; створення передумов для запровадження ринку зелених облігацій, емітентами яких будуть держава, місцеві органи влади та суб’єкти господарювання тощо.
Reference38 articles.
1. Boyko, S., Dragan, O., & Tkachenko, K. (2020). Current trends in debt policy of city councils and directions of its improvement. Ekonomika ta upravlinnia APK, 1, 56–67. http://dx.doi.org/10.33245/2310-9262-2020-155-1-56-67
2. Budget Code of Ukraine. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text
3. Bulavynets, V. M. (2020). Environmental taxation as a tool of "green" finance. Efektyvna ekonomika, 12. http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8462
4. Chengchao, Lv, Baocheng, B., Chien-Chiang, L., & Zhiwen, H. (2021). Regional gap and the trend of green finance development in China. Energy Economics, 102(C). https://doi.org/10.1016/j.eneco.2021.105476
5. Dobrovolska, O. V. (2018). "Green finance" as a component of the paradigm of sustainable development. Biznes Inform, 5, 287-294. http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/binf_2018_5_44.pdf