1. EUROPE 2020. A European strategy for smart, sustainable and inclusive growth. [Електронний ресурс]. Доступно:https://ec.europa.eu/eu2020/pdf/COMPLET%20EN%20BARROSO%20%20%20007%20-%20Europe%202020%20-%20EN%20version.pdf/ Дата звернення: 22.02.2020
2. Council of the European Union (2012). Council recommendation of 20 December 2012 on the validation of non-formal and informal learning. Official Journal of the European Union, 398 c, 2012. [Електронний ресурс]. Доступно: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:C:2012:398:0001:0005:EN:PDF/ Дата звернення: 22.12.2010
3. К.Л. Бугайчук “Формальное, неформальное и информальное дистанционное обучение: сущность, соотношение, перспективы”, на двадцатой юбилейной конференции “RELARN-2013”, Особенности теории и практики формального и неформального дистанционного обучения, Санкт-Петербург, 2013. [Електронний ресурс]. Доступно: https://www.sites.google.com/site/relarn2010/glavnaa-stranica/tezisy-relarn-2013/bugajcuk-konstantin-formalnoe-neformalnoe-i-informalnoe-distancionnoe-obucenie-susnost-sootnosenie-perspektivy-1. Дата звернення: 02.01.2020.
4. Л.С. Лісогор “Європейський досвід прогнозування потреби у робочій силі в контексті формування інноваційних перспектив трансформації зайнятості в Україні”, Економіка праці та проблеми зайнятості, с. 17-20, 2016.
5. О. Воробйова та ін. Аналіз провідного вітчизняного та зарубіжного досвіду щодо оцінювання якості вищої освіти в умовах євроінтеграції: аналітичні матеріали. Київ, Україна: Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, 2018.