ОСНОВНІ НАПРЯМИ ІМПЛІМЕНТАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕС НАВЧАННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ

Abstract

У статті здійснено дослідження імплементації інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у процес навчання німецької мови (для спеціальності 035 «Філологія» за освітньою програмою «Мова і література (німецька). Переклад») у Волинському національному університеті імені Лесі Українки. Запропоновано основні напрями імплементації ІКТ у процес навчання німецької мови. .Встановлено, що до найбільш ефективних і результативних інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні професійних компетенцій майбутніх фахівців належить використанню в освітньому процесі: електронних курсів навчальних дисциплін на платформі Moodle; електронних матеріалів у репозитарії ВНУ імені Лесі Українки; хмарних технологій; мобільних освітніх застосунків, зокрема застосування BYOD-підходу в освітньому процесі за різними сценаріями; прикладних ІКТ та «розумних» об’єктів; подкастів, соціальних медіа і месенджерів. Ґрунтовний аналіз цифрових освітніх ресурсів, особливостей їх дидактичного потенціалу засвідчує необхідність їх застосування в освітньому процесі вищої освіти, а саме в змішаному та дистанційному навчанні. Виокремлено труднощі мобільного навчання, які виникали під час практичних занять і організації самостійної роботи. У статті простежено роль викладача, який з транслятора змісту навчання перетворюється на організатора комунікацій та експерта, функції якого полягають у грамотній стратегічній постановці завдань, організації процесу їх вирішення й експертизі отриманих студентами рішень.На основі застосування інструментів ІКТ на лекційних і практичних заняттях з вивчення німецької мови запропоновано функційну класифікацію Веб2.0-інструментарію: тренувальну, комунікаційно-кооперативну, пошуково-інформаційну, презентаційну, гейміфікаційну та експериментальну функції. Встановлено, що використання Веб2.0-інструментів в освітньому процесі підвищує якість оволодіння трансферабельними вміннями завдяки стимулам активізації пізнавальної діяльності під час одночасного розширення рецептивних можливостей студентів.