Abstract
Вступ. Процес розвитку тенденцій оцифрування музейних колекцій спонукає до створення віртуальних виставок.Проблематика. Законодавства України та Німеччини містять різні підходи до розуміння фотографічного твору та неоригінальних фотографій, відтворених у цифровій формі, потребує систематизації та впорядкування критеріїв оригінальності фотографічних творів.Мета. Дослідити правову природу категорії «оригінальність», проаналізувати критерії, якими визначається оригінальність фотографічного твору, обґрунтувати потенціал до правової охорони фотографічного твору мистецтва у цифровій формі, визначити можливості відтворення (оцифрування) музейних колекцій та надання доступу до нихмузеями.Матеріали й методи. Використано комплекс загально-наукових та спеціальних методів. Матеріалами для дослідження слугували публікації вітчизняних та зарубіжних учених, норми чинного законодавства України та Німеччини.Результати. Компаративістський аналіз доктрини та практики України й Німеччини дозволив зробити висновок про те, що «оригінальність» — це умова охоронюваності твору за авторським правом, за якою він відрізняється від інших творів та наділений такими ознаками як унікальність, невідомість, неповторність. Досліджено чинники, які зумовлюють оригінальність фотографічного твору: власного творчого внеску; неповторюваність вже відомого фотографічного твору або його не скопійовано з іншого фотографічного твору; містить унікальну композицію, ракурс, спосіб фіксації тощо.Висновки. Критичний аналіз діяльності музеїв дав змогу з’ясувати можливості щодо відтворення (оцифрування) творів мистецтва, надання цифрових послуг (безкоштовні і платні) щодо доступу до оцифрованих творів й обмеження (дотримання авторського права), які виникають у діяльності музеїв у комунікації з авторами творів мистецтва.
Publisher
National Academy of Sciences of Ukraine (Co. LTD Ukrinformnauka) (Publications)
Reference63 articles.
1. Arayaphan, W., Intawong, K., Puritat, K. (2022). Digitalization of ancient fabric using virtual reality technology at the Wieng Yong House Museum: The FabricVR project. Digital Applications in Archaeology and Cultural Heritage, e00233. https://doi.org/10.1016/j.daach.2022.e00233.
2. Trotska, V. M. (2018). Digital museums and restriction of authors' property rights: EU legislation and practice. Theory and practice of intellectual property, 5, 18-29. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpiv_2018_5_4 (Last accessed: 30.04.2023) [in Ukrainian].
3. Volynets, V. (2020). New content and potential of the virtual museum. Digital platform: information technologies in the socio-cultural sphere, 3(2), 122-133. https://doi.org/10.31866/2617-796x.3.2.2020.220582 [in Ukrainian].
4. Rozghon, O. V. (2019). Virtual version of the museum as a means of implementing digital technologies. Law and innovative society, 2(13), 20-26. https://doi.org/10.37772/2309-9275-2019-2(13)-3 [in Ukrainian].
5. Digitalization of the Museum Fund of Ukraine: representatives of 12 leading museums will start testing a prototype of the electronic registry system. Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine. URL: https://mkip.gov.ua/ news/8602.html (Last accessed: 30.04.2023) [in Ukrainian].