Abstract
Досліджено релевантність оцінки глибини цифровізації галузей креативних індустрій (КІ) України для розробки заходів з принципового збільшення гнучкої зайнятості й доходів бізнесу і населення в КІ, які можуть частково замістити втрати матеріальних, людських і виробничих ресурсів під час війни і в період повоєнної відбудови країни.
Встановлено, що мають місце методологічні відмінності між дефініціями КІ світових інституцій (ЮНКТАД), країнових переліків і законодавчо визначеним у 2019 р. в Україні переліком галузей КІ, що потребує актуалізації, оскільки не враховує глибини формування інформаційного суспільства й стрімкого переходу соціально-економічної системи від постіндустріальної до неоіндустріальної фази розвитку, поштовх якому надали пандемія COVID-19 і повномасштабна війна в Україні.
Розвитку цифровізації КІ бракує засобів статистичного моніторингу, оскільки переважну більшість галузей КІ не включено до статистичних обстежень Державної служби статистики України; не моніториться впровадження таких ІКТ-інновацій, як штучний інтелект, що масово запроваджуються в КІ (нейромережі, Chat-GPT тощо), блокчейн (NFT), що суперечить підходам ЄС щодо моніторингу цифровізації соціально-економічних систем як для країни – кандидата на членство в ЄС. Здебільшого для дослідження цифровізації КІ доступний лише івент-метод аналізу. Через проблеми статистики важко оцінити місце КІ в зовнішньоекономічній діяльності. Не налагоджено екосистему комплаєнсу нерегулярного підприємництва в КІ при розміщенні інтелектуального продукту і послуг у так званих нових медіа на зарубіжних відеохостингових платформах і в Інтернеті щодо податків, авторського права та інтелектуальної власності. Спроби запровадити адекватні інструменти контролю за сплатою податків з доходів фрілансерів виявилися малоефективними. Законопроєкт щодо реєстрації і оподаткування нерегулярних видів діяльності, у тому числі в КІ, досі не прийнято.
Запропоновано механізми сприяння розвитку масових КІ від бізнесу, держави, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства тощо.
Publisher
National Academy of Sciences of Ukraine (Co. LTD Ukrinformnauka) (Publications)
Reference6 articles.
1. Nielsén, T., Power, D. (2011). Priority Sector Report: Creative and Cultural Industries. Europa Innova Paper. No. 16. 52 p. URL: https://fomecc.org/uploads/fomecc-org/recursos/46.pdf
2. Sonobe, T., Buchoud, N., Tan Ghee Tiong et al. (Eds) (2022). Creative Economy 2030. Imagining and Delivering a Robust, Creative, Inclusive, and Sustainable Recovery. Asian Development Bank Institute. 339 p. URL: https://www.adb.org/sites/default/files/publication/804501/adbi-creative-economy-2030.pdf#page=32
3. Creative hubs: A critical evaluation;Pratt;City Culture and Society,2021
4. Yevtushenko, O., Arsenkina, D. (2022). Possibilities of post-war economic recovery using creative industries. The journal of V.N. Karazin Kharkiv National University. Vol. 16. P. 64-74. URL: https://periodicals.karazin.ua/irtb/article/view/21641/20115 [in Ukrainian].
5. Nikolayeva, O., Onopriyenko, A., Taran, S. et al. (2021). Creative industries: impact on the development of Ukraine's economy. 111 p. URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2021/04/KSE-Trade-Kreativni-industriyi-Zvit.pdf [in Ukrainian].