Abstract
Військова агресія РФ проти України спричинила масштабні виклики як у коротко-, так і в довгостроковій перспективі, оскільки наслідками війни є руйнування демографічної і трудоресурсної основи соціально-економічного розвитку, загострення ризиків дефіциту робочої сили для потреб повоєнного відновлення. Попри позитивні зміни у 2023 р., стан ринку праці ще тривалий час залишатиметься розбалансованим, адже на фоні зростання зайнятості територіальні й освітньо-кваліфікаційні диспропорції поглиблюються, що утримує безробіття на високому рівні, загострює складнощі з пошуком кваліфікованих працівників. Актуальним завданням є визначення можливостей подолання чи мінімізації впливу цих деструктивних процесів.
З використанням методів кабінетного аналізу обґрунтовано наукові засади формування стійкості (резильєнтності) соціально-трудової сфери і визначено пріоритетні напрями їх запровадження в практику державного управління. В умовах браку офіційних статистичних даних про параметри робочої сили і ринок праці застосовано непрямі методи оцінювання на основі доступних адміністративних даних, матеріалів міжнародних організацій, результатів соціологічних опитувань тощо.
Резильєнтність інтерпретовано як здатність соціально-трудової сфери запобігати, протидіяти або вистояти з меншими втратами у випадках, коли загрози й кризи є тривалими і повною мірою неподоланними; на індивідуальному рівні – як здатність робочої сили швидко адаптуватися до динамічних змін на ринку праці, набуваючи нових позитивних якостей. Запропоновано феномен резильєнтності розглядати на засадах міждисциплінарного підходу за допомогою трьох конструкцій: факторів ризику (стресорів), захисних факторів і факторів уразливості, взаємодія яких визначає траєкторію розвитку соціально-економічної системи.
Зроблено висновок, що резильєнтність потрібно осмислювати не просто як здатність, а як стратегію дій щодо набуття і розвитку необхідних властивостей на індивідуальному та інституційному рівнях; окреслено пріоритетні напрями забезпечення резильєнтності соціально-трудової сфери в контексті потреб повоєнної розбудови економіки України.
Publisher
National Academy of Sciences of Ukraine (Co. LTD Ukrinformnauka) (Publications)
Reference24 articles.
1. Labor Market Concentration and Wages: Incumbents versus New Hires;Bassanini;Labour Economics,2023
2. Benmelech, Е., Bergman, К., Kim, H. (2022). Strong Employers and Weak Employees: How Does Employer Concentration Affect Wages? Journal of Human Resources. Vol. 57. P. 200-250.
3. Kolot, A., Herasymenko, O. (2020). Labor sphere in the global socio-economic reality 2020: challenges for Ukraine. Kyiv. 32 p. URL: [in Ukrainian].
4. Kolot, A., Herasymenko, O. (2021). Labor XXI: philosophy of change, challenges, vectors of development. Kyiv. 487 p. [in Ukrainian].
5. Kolot, A., Herasymenko, O. (2022). Novel formats of labor activity organization: nature, challenges, development trajectories. Economy of Ukraine. 65. 5 (726). 59-76. [in Ukrainian].