ЯКІСТЬ ОСВІТИ ТА ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК: НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНИХ ТЕНДЕНЦІЙ

Abstract

Вступ. Прискорення прогресу людства зумовлене зростанням ролі інновацій, що потребує формування ефективногосуб’єкта їх здійснення та підтримки — інноваційної людини, за формування якої відповідальна сфера освіти, особливо початкова та середня освітні ланки. Реформа «Нова українська школа» (НУШ), яка впроваджується з 2016 р., має адекватно спрямовуватися з огляду на сучасні виклики й тенденції.Проблематика. Важливою в цьому контексті є ідентифікація ключових внутрішньосистемних і контекстуальних факторів впливу на якість шкільної освіти, насамперед з читання, математики, природничих наук, задля розвиткуінноваційної людини.Мета. З’ясування ендогенних та екзогенних чинників ефективного впливу на освітню якість для оптимізації реалізації НУШ у сучасних умовах.Матеріали й методи. Використано багатофакторний системний аналіз, зокрема статистичний, кореляційний, порівняльний, метод великих баз нових глобальних даних щодо людського розвитку, міжнародного оцінювання якості початкової і базової середньої освіти, розвитку світової наукової й університетської сфер та особливостей впровадження НУШ в Україні.Результати. З’ясовано глобальні вірогідні зв’язки між якістю шкільної освіти та факторами внутрішньо-освітянського та зовнішньо-контекстуального впливу на якість освіти. З-поміж розглянутих дев’яти чинників якості освіти школярів з читання, математики і природничих наук, особливо впливовими (резонансними) і стійкими виявилисяендогенна фактична тривалість освіти та екзогенна частка ВВП, що спрямовується на наукову сферу. При цьому впливовість зазначеної частки ВВП більша, ніж тривалості освіти. Обґрунтовано рекомендації щодо підвищення ефективності НУШ.Висновки. Підвищити результативність реформування шкільної освіти, зокрема на засадах НУШ, можна шляхом урахування детерміністичної дії на якість освіти низки ендо- і екзогенних факторів впливу.