ДОСВІД ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ З РАДІАЦІЙНОЇ ОНКОЛОГІЇ В ІНСТИТУТІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ, ОНКОЛОГІЇ І РАДІОБІОЛОГІЇ ІМ. Р.Є. КАВЕЦЬКОГО НАН УКРАЇНИ

Abstract

У цій статті коротко відображено наш багаторічний досвід досліджень у галузі експериментальної та клінічної радіаційної онкології. Його етапи об'єднує ключове слово "радіочутливість". Послідовно представлено та інтерпретовано основні результати біодозиметрії опромінення в широкому діапазоні доз і залежно від якості іонізуючого випромінювання та визначення індивідуальної радіочутливості організму онкологічних хворих; обґрунтовано використання радіомітигаторів як в онкології з метою зниження частоти й тяжкості постпроменевих ускладнень, так і для радіаційного захисту населення в разі ядерної загрози. Так, уперше встановлено радіопротекторну дію антиоксиданту інозину в соматичних клітинах онкологічних хворих в інтервалі малих доз опромінення — зниження рівня радіаційно-індукованих аберацій хромосом до значень спонтанного. Вперше встановлено, що в осіб, гіперчутливих до опромінення, репараційний потенціал знижений приблизно на 60% порівняно з групою осіб з нормальними показниками індивідуальної радіочутливості. Визначено цитогенетичні предиктори радіочутливості здорових клітин з оточення опромінюваної пухлини. На жаль, їх ще не використовують у променевій терапії під час індивідуального планування курсу опромінення та оцінки тяжкості постпроменевих ускладнень. Пріоритетним напрямом сучасної радіаційної онкології вважаємо продовження інтенсивного пошуку і розробку радіопротекторів селективної дії, які б вибірково захищали тільки здорові тканини з оточення опромінюваної пухлини, знижуючи їхню радіочутливість шляхом активації процесів репарації.