РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ СОЦІАЛІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ ТА У ПОСТ-СТАБІЛІЗАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ

Abstract

Вступ. Війна 2022—2023 рр. з поки що незрозумілими термінами її закінчення, спричинила в Україні широкоформатні умови нестабільності у більшості, якщо не у всіх сферах життєдіяльності суспільства, держави, населення.Проблематика. Дослідження, зокрема й соціологічного характеру таких змін, дають підстави говорити про наявність суттєвої трансформації «укорінених» у довгостроковому відношенні культурологічних вимірів українського суспільства, зокрема, таких як дистанція влади та індивідуалізм на фоні значного підвищення довіри до влади, міжособистісної довіри, зниження фінансових вимог до життя тощо. Через зміни такого характеру відбулася реструктуризація процесів соціалізації населення України на фоні збігу особистих і суспільних інтересів. Мета. Дослідити причини та за яких умов пост-стабілізаційного періоду відновлення та реконструкції, зокрема економіки, не виникатимуть довоєнні протиріччя і не відбуватиметься падіння довіри до влади.Матеріали й методи. Використано матеріали та дані статистичних спостережень Державної служби зайнятості, Державного комітету статистики України, міжнародних та національних соціологічних обстежень; застосовано методи: абстрактно-логічний, монографічний, статистичних та соціологічних спостережень, порівняльний, балансовий,графічний.Результати. Охарактеризовано складові соціальної та економічної політики, що спрямовані на трансформаціюпроцесів формування соціалізації населення з тим, щоб забезпечити соціальний і економічний прогрес у довгостроковій перспективі, використавши вікно можливостей, що відкривається і буде залишатися певний час у повоєнних умовах.Висновки. Загроза формування так званої «культури бідності» як одного із можливих процесів соціалізації в повоєнних умовах розвитку має розглядатися в економічній політиці як засаднича форма життєдіяльності через інтеріоризацію можливостей, які розширюють соціальну базу і мотивують до праці шляхом підвищення інтересів населення до більш високого рівня задоволення потреб.