Резистентні до гербіцидів біотипи бур’янів в Україні

Abstract

В Україні ідентифіковано резистентні до дії гербіцидів — інгібіторів ацетолактатсинтази класу імі- дазолінонів — імазапіру та імазамоксу, біотипи злакового бур’яну плоскухи звичайної, дводольних видів щириці запрокинутої й лободи білої. Встановлено крос-резистентність бур’янів до дії гербіцидів: злаку до сульфонілсечовин (нікосульфурон) та триазолпіримідинів (пеноксулам), дводольних видів до сульфо- нілсечовин форамсульфурону та йодосульфурон-метил-натрію, тифенсульфурон-метилу, трибенурон- метилу; а також до похідного сульфоніламінокарбонілтриазолінонів — тієнкарбазон-метилу; до похідних триазолпіримідинів — флорасуламу та флуметсуламу. Не встановлено мультирезистентності плоскухи звичайної, щириці запрокинутої та лободи білої до гербіцидів класів похідних гліцину — гліфосату, злаку до піноксадену, а дводольних видів до похідних феноксикарбоксилатів — 2,4-Д, бензойної кислоти —дикамби; трикетонів — топрамезону; дифенілових етерів — аклоніфену; піридинкарбоксилатів. Вперше показано, що композиції гербіцидів під впливом пулу амонію можуть підвищувати рівень ефективності контролю- вання резистентних біотипів бур’янів. Ідентифікація високошкодочинних АЛС-резистентних плоскухи звичайної, щириці запрокинутої та лободи білої на півдні й у центральній частині “зернового поясу” України свідчить про обмеженість у ефективності контролювання бур’янів гербіцидами переважно з одним механізмом дії, що потребує істотного перегляду принципів формування сівозмін і шляхів контролювання бур’янів у державі для збереження високих рівнів рентабельності та продуктивності агрофітоценозів. Вирішення цих питань є нагальним щодо збереження потенціалу України, як одного з гарантів продовольчої безпеки світу.