Abstract
Однією з провідних тенденцій міжнародної політики останніх десятиліть є піднесення популістського націоналізму. Відродження феномену популізму спостерігається у різних регіонах світу: в Європі, Азії, Африці, Північній і Латинській Америці. Лідери-популісти прагнуть використати легітимність, отриману через демократичні вибори, для консолідації влади. Популістські модифікації є новим виміром політичних режимів, які виникають як у демократіях, так і в гібридних та авторитарних режимах.
Історико-політична роль популізму в країнах Латинської Америки вже не одне десятиліття викликає гострі дискусії в експертному середовищі. Автор показує, що у Латинській Америці популізм був і залишається важливим фактором історичного процесу, прикладом політики націєтворення на чолі з каудільо. Дослідники феномену латиноамериканського популізму виділяють три типи популізму, зокрема, класичний, неоліберальний і радикальний, та декілька хвиль популізму у регіоні ЛАКБ.
Автором здійснено історичний огляд хвиль популізму в латинській Америці, визначено їх специфіку. Одним з найяскравіших проявів правого популізму в Латинській Америці у 21 столітті є «болсонарізм», внутрішня та зовнішня політика президента Бразилії Жаїра Болсонару (2019-2022 рр.). «Болсонарізм» – це своєрідне бразильське явище глобального виміру. Феномен популізму яскраво простежується й в Аргентині. Там це добре відомий «перонізм», продовжувачем якого є починаючи з кінця 2023 р. чинний президент Аргентини Хав’єр Мілей. Політичні та економічні кризи є сприятливим часом для піднесення популізму. Сучасний латиноамериканський популізм демонструє високий ступінь адаптивності феномену популізму до викликів сучасності.
Publisher
Petro Mohyla Black Sea National University
Reference28 articles.
1. Alenda, S. (2018). Populismos y neopopulismos en América Latina. Journal de Comunicación, Social, 7 (7), 207-214.
2. Barabash, O. (2020). Economic difficulties and value foundations as factors of populist context in politics and constitutional law in Latin America and the Caribbean. Gileia: Scientific Bulletin, 156, 370-374 // Барабаш, О. (2020). Економічні складнощі і ціннісні підвалини як чинники популістського контексту в політиці і конституційному праві країн Латинської Америки та Карибського басейну. Гілея: науковий вісник, 156, 370-374.
3. Beyme, K. von (2019). Rightwing Populism. An Element of Neodemocracy. Cham: Springer.
4. Casarões, G.S.P. & Barros Leal Farias, D. (2021). Brazilian foreign policy under Jair Bolsonaro: far-right populism and the rejection of the liberal international order. Cambridge Review of International Affairs, 35 (5), 741-761. DOI: https://doi.org/10.1080/09557571.2021.1981248
5. Drozdova, T. (2019). Populism and Democracy. Path of Science, 5, 7, 3001-3009 // Дроздова, Т. (2019). Популізм і демократія. Траєкторія науки, 5, 7, 3001-3009. DOI: 10.22178/pos.48-5 Retrieved from https://core.ac.uk/download/pdf/224977804.pdf