Author:
Козачишин Н.І.,Нетяженко В.З.,Плєнова О.М.
Abstract
Ішемічна хвороба серця була, є і залишається однією із основних причин смертності та інвалідності серед людей старших вікових груп. Завдяки імплементації сучасних методів лікування є висока ймовірність усунення небажаних наслідків ішемічних подій. Стратегії реваскуляризації дозволяють подовжити життя пацієнтів, тим самим протидіючи виникненню повторних гострих коронарних синдромів, про що свідчать численні рандомізовані клінічні дослідження [1,2]. Окрім інструментальних методів, важливе місце має правильна фармакотерапія. Застосування антиагреантів є ключовим для лікування та профілактики як місцевих, так і системних тромботичних ускладнень [3,4]. Згідно з останніми рекомендаціями ESC, в нашому арсеналі є більш потужні інгібітори P2Y12, такі як тікагрелор або прасугрель. [5,6]. Однак, не завжди дані препарати доцільні у використанні. Краще розуміння ризику виникнення ішемії та кровотечі, а також індивідуальної чутливості до антиагрегантів, відіграло важливу роль у визначенні оптимального режиму для окремого пацієнта. Інтегрований підхід, включаючи шкали для груп ризику, процедурні характеристики та інструменти, допомагають оцінити відповідь на ліки, що є найбільш перспективним підходом для персоналізованого вибору антиагрегантів серед пацієнтів, які проходять черезшкірне коронарне втручання (ЧКВ). [7].
Publisher
Scientific Journals Publishing House
Subject
General Medicine,General Earth and Planetary Sciences,General Environmental Science,General Medicine,Education,Cultural Studies,Anesthesiology and Pain Medicine,General Medicine,Industrial and Manufacturing Engineering,Environmental Engineering,General Medicine,Literature and Literary Theory,History,Cultural Studies,General Medicine