ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ ТА ТРЕНДІВ ВИРОБНИЦТВА І ЯКОСТІ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ

Abstract

Анотація. Для України пшениця є важливою зерновою культурою, що покриває велику частину продовольчого забезпечення, підвищує економіку країни шляхом експорту зерна, а також використовується на кормові та технічні потреби. У статті наведено результати аналітичних досліджень динаміки та трендів змін посівних площ, врожайності, валового збору, показників якості зерна пшениці в Україні у період 2000–2019 рр. та чинників, що них впливають. Предметами досліджень були статистичні дані з посівних площ, внесення добрив, урожайності, валового збору та якості зерна пшениці, зібрані зі статистичних бюлетенів та збірників Держстату України, літературних даних, а також власних даних із зернозаготівельних підприємств півдня Одеської та Миколаївської областей. Результати проведених аналітичних досліджень показали, що у період 2000–2019 рр. щорічні площі посіву пшениці коливалися при загальній тенденції до збільшення площ посіву. Однак, уже з 2008 р., коли була засіяна найбільша площа під пшеницю (7116,3 тис. га), подальший тренд став негативним, тобто площа під пшеницю поступово зменшувалась і в 2019 р. склала 6683,5 га. За досліджений період відбувались хвилеподібні зростання врожайності з 1,98 до 4,36 т/га та валового збору пшениці з 10,2 до 28,2 тис. т. Однак, поряд з цими тенденціями, відмічено погіршення якості зерна пшениці за деякими показниками. Так, у 2004–2019 рр. середня натура пшениці по країні була від 770 до 808 г/л, що задовольняє вимогам більшості експортних контрактів, які коливаються у межах 750…770 г/л на партію. За даними підприємств півдня України у 2019 році спостерігалося надходження окремих партій пшениці з натурою 670 г/л. Пшениця цього періоду вирізнялась високим показником числа падіння, яке було в межах 292…380 с (за виключенням 2004 та 2015 рр. з найменшими значеннями, відповідно 226 та 286 с). Зростання числа падіння пов’язане, у першу чергу, з кліматичними умовами та сушінням свіжозібраного врожаю. Вміст білка з певними коливаннями суттєво не змінювався та був у межах 11,3…13,0 %. За даними підприємств нині все частіше зустрічаються партії пшениці 4 класу зі значенням білка 9,2…10,0 %, у них найчастіше збільшений вміст пошкоджених клопом-черепашкою зерен — до 5…6 %. Класоутворюючий показник «вміст клейковини» змінювався у межах 21,6…26,9 %. Порівняння співвідношення «клейковина – білок» показало, що його значення, коливаючись у окремі роки, знаходилось у межах 1,8…2,1, що свідчить про нестабільність виходу клейковини по відношенню до вмісту білка. Треба відмітити, що щорічно виділяються певні «проблематичні зони» стосовно зміни якості зерна пшениці за окремими показниками. Таким показником у 2019 р. є низька натура пшениці, за якою зерно доводиться переводити до 4-го класу. Актуальним та маловивченим питанням залишається формування партій пшениці на експорт з використанням некондиційного за деякими показниками зерна.