Abstract
Стрімкий розвиток окремих наук забезпечив визначення основних характеристик організму людини в стані здоров’я та хвороби, що є базисом для діяльності лікаря в медичній практиці. Разом з тим існуюча науково-навчальна спеціалізація водночас відділяє майбутнього лікаря від порозуміння хвороби як стану, в якому знаходиться пацієнт. Фахівці критично стали ставитися до одностороннього розвитку медицини, при якому поняття здоров'я практично не має конкретного наукового визначення. Профілактичний напрямок сучасної медицини, який декларувався як провідний протягом багатьох десятиліть, не реалізується не лише через матеріальні та інші близькі до цього причини. Досі не існує методології, що дозволяє розвивати профілактичну медицину, яка мала би піднятися над хворобою, абстрагуватися, цілісно поглянути на людину як частину природи і суспільства. Мета роботи – медико-філософське визначення категорій нозологія, патогенез та саногенез в теоретичній медицині для покращення розуміння хвороб в історії медицини, усвідомлення соціальних факторів, їхнього патогенного та саногенного впливу на людину, а також для покращення розуміння здобувачів медичної освіти стосовно патогенетичних механізмів захворювань. Висловлюється думак про те, що філософська розробка медико-біологічних проблем можлива лише тоді, коли самі медики візьмуться за це. Не слід вважати, що медичні проблеми можна механічно нанизати ті чи інші філософські категорії. Методологія розробки поняття «здоров'я» відповідає принципам трьох загальних законів діалектики. Предметом медицини в цьому випадку є їх саногенний та патогенний вплив на людину, профілактика захворювань, діагностика, лікування та реабілітація. Системна структура та єдність знання в медицині обумовлені як об'єктом і предметом медицини, так і пануючими в ній методологічними та медико-теоретичними основами, внутрішньою гносеологічною однорідністю (отримання знання для клініки та профілактики), критеріями науковості та раціональності, властивими у класичному та некласичному світі. Підхід до нозології виходить із того, що це вчення про хворобу, що включає біологічні та медичні основи хвороб, а також питання їхньої етіології, патогенезу, номенклатури та класифікації. Дуже важливим є питання про саногенез – механізми одужання людини. Здоров'я, хвороба, норма, симптом, синдром, патологія, захворюваність, громадське здоров'я та інші поняття та визначення як патофізіології так і всієї медичної науки задають контури медичної реальності, в межах яких рухається медичне пізнання, породжуються нові предмети дослідження.
Publisher
Scientific Publishing Center InterConf
Reference59 articles.
1. Гоженко АИ. Основы построения теории болезни. Одесса : Феникс. 2015: 84.
2. Вастьянов РС, Стоянов ОМ, Тірон OI, Вансович ВЄ, Остапенко IO. Підвищення якості освіти та наближення її до оптимального рівня при дистанційній формі викладання патологічної фізіології студентам медичного університету. Український медичний часопис. 2023; 2(154): 13-18.
3. Vastyanov RS, Yermuraki PP, Stoyanov AN, Tiron OI, Beseda YaV, Ostapenko IO. et al. New aspects of pedagogical activity in the distant form of pathological physiology teaching to medical university students. Journal of Education, Health and Sport. 2021; 11(10): 173-186.
4. Вастьянов РС, Стоянов АН, Бакуменко ИК. Системная патологическая дезинтеграция при хронической ишемии мозга. Экспериментально-клинические аспекты. Saarbrucken : LAP Lambert Academic Publishing. 2015: 169.
5. Цимбалюк С. Сучасні підходи до характеристики терміна «здоров’я». Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2016; 4(36): 88-94.