Терапевтичний потенціал інфрачервоного світла

Abstract

Інфрачервона (ІЧ) світлотерапія, завдяки своїм мінімальним побічним ефектам та неінвазійному характеру, набуває все більшої популярності в медичних застосуваннях. Метод базується на використанні світлових хвиль інфрачервоного діапазону для стимуляції біологічних процесів на клітинному рівні. Інфрачервоне світло, сегмент електромагнітного спектру з довжиною хвилі, більшою за видиме світло, знайшло різноманітне застосування в галузі медицини, з біофізичної точки зору, завдяки своїй унікальності взаємодії з біологічними тканинами. Поглинання інфрачервоного світла клітинами організму приводить до цілого ряду фотобіологічних ефектів (фотобіомодуляції), включаючи посилення клітинного метаболізму, покращення тканинного кровообігу, зменшення запалення, пришвидшення загоєння (регенерації ранової поверхні) та полегшення болю. Ці ефекти, в першу чергу, пояснюються взаємодією інфрачервоного світла з мітохондріями - органелами, які виробляють в клітинах енергію з поживних речовин і які називають «клітинними електростанціями»: під дією ІЧ-світла вони посилюють виробництво аденозинтрифосфату (АТФ). В основі таких взаємодій лежать основні квантово-механічні принципи поглинання фотонів; енергія світла інфрачервоного діапазону поглинається специфічними хромофорами (перш за все, цитохром-С-оксидазою) всередині клітини, що веде до активації біологічних реакцій. Заглиблюючись у біофізику взаємодії інфрачервоного світла з біологічними тканинами, в роботі з’ясовуються основні механізми, які лежать в основі терапевтичного ефекта інфрачервоного випромінювання.