Модель оцінки впливу вогневого засобу на підресорну частину транспортної бази

Abstract

Ефективність колісних транспортних баз з вогневим засобом доведено під час ведення бойових дій як на близькому сході так і на сході України. Однак, максимальну вогневу ефективність таких системи можливо забезпечити лише у випадку використання автоматизованих пристроїв наведення та компенсації ефекту збурного діяння під час ведення вогню. В статті наводиться спосіб визначення збурного впливу артилерійських та реактивних вогневих засобів на підресрну частину колісної транспортної базу подвійного призначення. Результати досліджень спираються на раніше проведений аналіз транспортних засобів цивільного призначення на можливість їх застосування в зоні проведення бойових дій (на можливість встановлення артилерійських та реактивних вогневих засобів). Передбачається, що між вогневим засобом та колісною транспортною базою встановлюється уніфікована платформа, керування якої здійснюється багатоканальною системою автоматичного керування (САК). Уніфікованість платформи полягає у можливості її застосування на різних типах колісної транспортної базі. Відмінності в алгоритмі функціонування САК відображуються у заводських налаштуваннях і обумовлені різними параметрами підресорної частини транспортних засобів – носіїв вогневих систем. Підґрунтям наукового дослідження є той факт, що встановлення артилерійської або реактивної системи спричиняє зсув центру ваги транспортного засобу, а застосування вогневого засобу за призначенням призводить до збурного впливу на підресорну частину спричиняючи коливальний ефект. Завдання компенсації збурного впливу (зменшення коливального ефекту) покладено на один з каналів системи автоматичного керування уніфікованої платформи. Визначення чисельного значення збурного діяння та його вплив на підресорну частину необхідний для побудови загальної моделі системи транспортний засіб – вогневий засіб в азимутальній то кутомісцевій площинах.