СПЕЦИФІКА ЕКОНОМІЧНОГО КАРТОГРАФУВАННЯ НА ПРИКЛАДІ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Abstract

Проведена оцінка ролі економічної картографії за сучасної специфіки розвитку бізнесу. Головними завданнями економічного картографування за існуючих реалій розвитку підприємницької економіки стають: розробка та наповнення змістом економічного значення картографічної інформації; використання сучасних методів збору та обробки масивів економічних даних; складання карт, котрі несуть в собі не лише географічне інформування, а й реалізовують технології економіко-математичного просторового моделювання. Виконано аналіз економічних особливостей картографування зернових культур Харківської області. Оцінено структурні зміни в довгостроковому періоді в посівних площах та урожайності зернових в регіоні. Досліджено специфіку та відображено з використанням картографічного інструментарію розміщення зернових сільськогосподарських культур, їх структурний розподіл та рівні урожайності в районах області. Характерним є й те, що за досліджуваний період спостерігаються значні зміщення в площах посівів на користь зернових та соняшнику, приріст їх площ склав, відповідно, 134,91% та 195,57%, в першу чергу - за рахунок витіснення коренеплодів та кормових культур, а також - за рахунок збільшення розорювання земель. Таке ставлення до земельного ресурсу не відповідає екологічним стандартам його використання, але більшість підприємців області не несуть відповідальності за збереження земель. Виходячи з карти розміщення зернових чітко видно, що сама висока урожайність в районах-лідерах розміщення (в Богодухівському-59,5ц-га, в Харківському - 54,9ц/га.), забезпечуючи значний валовий збір, стала основним фактором максимізації частки їх площ на даних територіях. Південні райони Харківщини, через більш посушливі кліматичні умови, мають дещо нижчу врожайність зернових, відповідно, частка площ під ними менша. Шляхом ефективного картографування забезпечується просторовий аналіз економічних процесів, оцінюється взаємозв'язок результатів виробництва і виробничих ресурсів, а також розподіл виробленого продукту аграрної сфери. Визначено динаміку зміни рентабельності виробництва продукції рослинництва в цілому та зернових культур. Сформовано рекомендації з застосування інструментарію економічної картографії в теорії та практиці діяльності національного аграрного сектора економіки.