Abstract
Міжнародний науково-технологічний обмін становить діяльність, яка потребує належного управління, а розкриття її змісту доцільним вважаємо ідентифікацію її ключових каналів. Розвиток наукових досліджень мотивує дедалі більшу кількість країн до підвищення рівня готовності своїх економічних суб’єктів до діяльності у сфері міжнародного науково-технологічного обміну. Ключовим напрямом якісного переходу від індустріальної до постіндустріальної парадигми технологічного трансферу є докорінна трансформація прямолінійних взаємозв’язків між економічними категоріями у нелінійні, більш складні й комплексні наукові конструкції. У їх рамках чітко виокремлюються домінуючі техніко-економічні парадигми Індустрії 4.0 та кіберфізичних систем, концепція потрійної спіралі, теорія вартісного ланцюга та концепція мережевої економіки; теорія інноваційних екосистем, теорія ущільнювального кільця, концепція коеволюції інституцій, технологій та структури економічних чинників та ін.
Publisher
Publishing House Helvetica (Publications)
Subject
Industrial and Manufacturing Engineering,General Agricultural and Biological Sciences,General Business, Management and Accounting,Materials Science (miscellaneous),Business and International Management
Reference10 articles.
1. Coe D.T., Helpman E. (1995) International R&D spillovers. European Economic Review, vol. 39, p. 859–887.
2. Davidso W. H. & McFetridge D.G. (1985) Key characteristics in the choice of international technology transfer mode. Journal of international business studies, vol. 16(2), p. 5–21.
3. Mansfield E., & Romeo A. (1980) Technology transfer to overseas subsidiaries by US-based firms. The Quarterly Journal of Economics, vol. 95(4), p. 737–750.
4. Romer P. (1994) New goods, old theory, and the welfare costs of trade restrictions. Journal of development Economics, vol. 43(1), p. 5–38.
5. Ciocoiu C. (2011) Integrating Digital Economy And Green Economy: Opportunities For Sustainable Development. Theoretical and Empirical Researches in Urban Management, vol. 6 (1), p. 33–43.