ПРИНЦИПИ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ

Abstract

Стратегічне планування розвитку територій фактично визначає напрями і параметри довгострокового розвитку територій, їхньої економіки, екології, культури, соціальної сфери тощо і його помилки можуть не тільки означати теоретичні прорахунки, крах цієї функції управління, а й уповільнення регіонального розвитку, відставання від конкурентів у тих сферах, де потенційно міг бути досягнутий успіх тощо. Актуальність теми дослідження обґрунтовується необхідністю удосконалення методичного інструментарію процесів стратегічного управління територіальним розвитком, від якості якого залежить досягнення довготермінових цілей розвитку територій, його успішність. Метою статті є визначення та систематизація принципів стратегічного планування розвитку територій. Об’єктом дослідження є принципи стратегічного планування розвитку територій. Предметом дослідження є процеси стратегічного планування розвитку територій. Методи дослідження: порівняльний та логічний аналіз, узагальнення, систематизація. У статті проаналізовано принципи стратегічного планування розвитку територій, які виокремлюють українські вчені, та запропоновано поділяти їх на дві групи («Загальні» і «Специфічні»). До загальних запропоновано відносити принципи, які застосовують до будь-якого виду і рівня стратегічного планування (комплексності, прозорості, ефективності тощо). До специфічних віднесено принципи, які забезпечують реалізацію ініціатив з місцевого економічного розвитку та урахування його особливостей (місцевого лідерства, партнерства, залучення громади тощо). Це дозволяє поглибити розуміння сутності різних за змістом принципів та вдосконалювати процес стратегічного планування, відповідно до кожного з управлінських рівнів. У подальшому результати даного дослідження можуть бути покладені в основу розроблення/удосконалення механізму управління територіальним розвитком.