Abstract
У статті розглядається актуальна тенденція переходу від традиційних односторонніх маркетингових стратегій у фармацевтиці до комплексного та клієнтоорієнтованого підходу - омніканального маркетингу. Ця парадигма передбачає інтеграцію різноманітних офлайнових та онлайнових каналів комунікації для створення безперервного та персоналізованого досвіду для клієнтів - лікарів, пацієнтів та інших груп цільової аудиторії. У дослідженні представлено детальний аналіз трансформації маркетингового ландшафту фармацевтичної галузі під впливом цифровізації. Розглянуто широкий спектр каналів залучення споживачів - від емейл-маркетингу, пошукової реклами, веб-сайтів до соціальних мереж, блогінгу, інфлюенсер-маркетингу тощо. Описано конкретні маркетингові стратегії підвищення залучення, наведено методологію оцінки ефективності за низкою ключових показників. Висвітлено перспективи майбутнього розвитку напрямку, зокрема впровадження персоналізованих AI-асистентів, інтеграції технологій машинного навчання та динамічної оптимізації креативу. Загалом омніканальний підхід розглядається як необхідна відповідь на виклики цифрової трансформації для забезпечення конкурентоспроможності фармацевтичних компаній.
Publisher
Publishing House Helvetica (Publications)
Reference26 articles.
1. Schultz D.E Integrated Marketing Communications. Journal of Promotion Management. 1992. №1(1). P.99–104. https://doi.org/10.1300/J057v01n01_07
2. Schultz D.E. The revolution and the following evolution of integrated marketing communications. Vita e pensiero. Comunicazioni sociali. GEN./APR., 2005. Р.1–11.
3. Fill C. Marketing communications: interactivity, communities and content. Harlow: Pearson. 2009. 1000 p.
4. Бажеріна К.В., Гнітецький Є.В. Особливості формування інтегрованих маркетингових комунікацій для інноваційних товарів. Економіка. Управління. Інновації. Серія: Економічні науки. 2010. №2. http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2010_2_4
5. Гуменна О.В. Сучасні інструменти цифрового маркетингу в системі інтегрованих маркетингових комунікацій. Наукові записки НаУКМА. Економічні науки. 2016. №1(1). С.48–53. DOI: https://doi.org/10.18523/2519-4739112016124787