Abstract
Стаття присвячена актуальним питанням ідентифікації феномену деіндустріалізації як можливості зростання в умовах фінансової кризи. Обґрунтовано, що в ХХІ столітті фінансова криза в умовах глобальної пандемії є сигналом для більшості країн переглянути свої довгострокові стратегії економічного розвитку. Проаналізовано найбільш актуальні досягнення світової наукової спільноти, що формують теоретичну та методологічну основу для аналізу феномену деіндустріалізації. Визначено, що соціально-економічні наслідки певних форм деіндустріалізації необхідно визначати з точки зору економічного успіху або невдачі, а також обов’язково співвідносити промислову політику в країні з передовою світової практикою. Обґрунтовано необхідність зміни економічної політики України з чіткою метою – технологічні трансформації з ясним визначенням національних пріоритетів технологічної модернізації.
Publisher
Publishing House Helvetica (Publications)
Reference36 articles.
1. Заблоцька Р.О. Деіндустріалізація та сервісифікація глобальної економіки. International relations, part “Economic sciences”. 2019. (18).
2. Кіндзерський Ю.В. Деіндустріалізація та її детермінанти у світі та в Україні. Економіка України, 2017. (11), 48–72.
3. Chakrabortty A. Thatcherism, R.I.P. 2013. Available at: http://www.businessweek.com/articles/2013-04-11/thatcherism-r-dot-i-dot-p-dot-britains-economy-needs-new-ideas (дата звернення: 25 вересня 2020).
4. Dasgupta S. & Singh A. Manufacturing, Services and Premature De-Industrialisation in Developing Countries: A Kaldorian Empirical Analysis. Centre for Business Research, Faculty of Economics, Cambridge: University of Cambridge. 2006.
5. Di Berardino C., Doganieri I., Onesti G. Deindustrialization in the EU between Transformation and Decline, Eastern European Economics, 2021.