Abstract
В умовах глобалізації формується єдина економічна система, яка характеризується асиметричним розвитком її елементів, що зумовлено особливостями та відмінностями між країнами в процесі їх інтеграції. Основним завданням є забезпечення ефективного функціонування економічних систем та мінімізація ризиків, а також негативних тенденцій, спричинених глобальними трансформаціями. Однією з таких нагальних проблем є уповільнення та недопущення поглиблення світової продовольчої кризи. Політика захисту імпорту, внутрішньої підтримки та цінових інтервенцій все ще залишається актуальною в багатьох країнах, що розвиваються, і її вплив зростає, що відображає зростаюче значення цих країн на міжнародних ринках і в торгівлі. Мета – проаналізувати особливості становлення та розвитку експорту та імпорту аграрної продукції через оцінку існуючих об’єктивних чинників впливу та геополітичних ризиків сучасності. Одним з найскладніших викликів сьогодення є запобігання продовольчій кризі. За оцінками експертів ООН, вона є найгіршою за останні 50 років розвитку людства і вимагає негайного реагування з боку урядів для уникнення катастрофи. Слід зазначити, що проблеми продовольчої безпеки безпосередньо залежать від розвитку агропромислового сектору, який на сьогодні є основою нарощування експортного потенціалу, чинником забезпечення національної продовольчої безпеки та задоволення попиту населення на основні групи сільськогосподарської продукції. Ефективність використання експортного потенціалу значною мірою визначає фінансову стабільність держави. У свою чергу, ця проблема є особливо важливою для сільськогосподарських виробників, оскільки сучасні глобалізаційні процеси світової економіки посилили конкуренцію як на зовнішніх, так і на внутрішніх ринках. Основною формою реалізації експортного потенціалу є європейський експорт.
Publisher
Publishing House Helvetica (Publications)
Reference18 articles.
1. Al-Ababneh H.A., Osmonova A., Dumanska I., Matkovskyi P., Kalynovskyy A. Analysis of export of agricultural products in the context of the global food crisis. Agricultural and Resource Economics. 2021. Vol. 7. No. 4. Pp. 5–26. DOI: https://doi.org/10.51599/are.2021.07.04.01
2. Khan Z.A., Koondhar M.A., Aziz N., Ali U. and Tianjun L. (2020) Revisiting the effects of relevant factors on Pakistan’s agricultural products export. Agricultural Economics–Czech, vol. 66, pp. 527–541. DOI: https://doi.org/10.17221/252/2020-AGRICECON
3. Koppenberg M., Bozzola M., Dalhaus T. and Hirsch St. (2021) Mapping potential implications of temporary COVID‐19 export bans for the food supply inimporting countries using precrisis trade flows. Agribusiness, vol. 37, is. 1, pp. 25–43. DOI: https://doi.org/10.1002/agr.21684
4. OECD – FAO AGRICULTURAL OUTLOOK 2013-2022. URL: https://www.oecd.org/berlin/OECD-FAO%20Highlights_FINAL_with_Covers%20(3).pdf
5. OECD (2020), Agriculture and fisheries. URL: http://www.oecd.org/agriculture